Tertium

Сьогодні осінь плакала на мене

Сьогодні осінь плакала на мене.
Вона - ридала, я її втішав…
Сталеве небо… листя - ще зелене…
А їй до сліз хотілося вірша.
Про тишу, золото, і спокій у душі,
Про зорі у Ведмедиці ковші…
Я - обіцяв і плакав разом з нею,
І заспокоював сердечністю своєю,
Та осінь - плакала. І сльози на плащі
Були прозорі, непозбувні й щирі…

І ніч прийшла. І зорі сяють мирно
У величезному ведмежому коші.

13.09.2026
#вірші_zavalko_v

Валерій Завалко

Подобається

#3304 в Різне
#694 в Поезія

У тексті є: роздуми віршованого типу

Відредаговано: 26.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись