Я напишу для Смерті колискову:
Хоч не засне, але сповільнить крок.
Нехай не йдуть… дочасно… випадково,
Шукати щастя між сліпих зірок.
Хай тиша стане, клякне на коліно,
Похилить голову… І хай стоїть в сльозах.
Бо Смерть завжди старається сумлінно,
Прийде й піде невидимою тінню -
Не маючи потреби у словах.
А я співатиму: і схолодіє Ирій,
Де квітне і буяє небуття.
І в цій смертельно тихій колисковій
Звучатиме молитва до Життя.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.