Tertium

Чомусь перегоріли всі слова…

Чомусь перегоріли всі слова…
Зотліли у душі. На сірий попіл.
Душа у пазусі - немов цвілий сухар.
Хрумтить і кришиться. І сиплеться під ноги.
І… так болить… але погас мій спів…
І… так пече, та ні з чого почати.
“Людей - мільярди і мільярди слів”.
А в мене - жодного…
ну хоч щоб щось
сказати…

06/01/2025 11:44

Валерій Завалко

Подобається

#1694 в Різне
#323 в Поезія

У тексті є: роздуми віршованого типу

Відредаговано: 29.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись