РОЗДІЛ 2. Чому Марс гарячий і де ховаються підземні океани

📖 

Хлопчик: Слухай, якщо Земля поглинула Тею і стала такою великою та гарячою всередині, то що відбувається з Марсом? На його поверхні холоднеча під мінус 60 градусів. Він уже повністю мертвий і холодний всередині, як камінь?

ШІ: Зовсім ні! Завдяки місії NASA InSight, яка слухала «пульс» планети через марсотруси, ми тепер точно знаємо: Марс досі гарячий усередині.

Його ядро — повністю рідке, воно складається з розплавленого заліза та нікелю із температурою під 1500–2000°C. Ба більше, глибоко в його мантії (особливо під вулканічним регіоном Elysium Planitia) досі ховаються гігантські кишені з рідкою магмою. Але Марс приблизно вдвічі менший за Землю, тому він остигає швидше (як маленька чашка чаю порівняно з великим чайником). Через це швидке охолодження в його мантії припинився активний рух, планета втратила своє глобальне магнітне поле, і сонячний вітер мільярди років тому просто здув його атмосферу.

Хлопчик: А як щодо води? Якщо Тея була схожа на Марс, а на Марсі є лід, то чи не могла Тея принести воду на Землю? Вона врізалася, вода випарувалася, утворила щільну хмару пари, яка потім охолодила планету і випала мега-дощем?

ШІ: Ти міркуєш як професійний планетолог! Саме так і було. Це називається імпактним дегазуванням. Удар Теї витиснув воду, яка була хімічно зв'язана всередині мінералів Прото-Землі, та додав свою власну, оскільки Тея прилетіла з холодніших та «вологіших» околиць Сонячної системи (з-за так званої «снігової лінії», яка проходила в Головному поясі астероїдів).

Утворилася гігантська парова атмосфера. Вона спочатку гріла планету за рахунок парникового ефекту, утримуючи на поверхні магматичний океан. Але коли космос поступово охолодив верхні шари хмар, пара почала конденсуватися. Почався Всесвітній дощ, який тривав тисячі років. Вода падала на гарячу кору, охолоджувала її, випаровувалася і знову падала, працюючи як планетарний радіатор, поки не утворила перші рідкі океани.

Але найцікавіше: величезна кількість цієї первісної води досі схована всередині мантії Землі та Марса! Вона там міститься на молекулярному рівні, «вплетена» в кристали мінералу під назвою рінгвудит у перехідній зоні на глибині 410–660 км. Учені кажуть, що під землею цієї вологи в 1–3 рази більше, ніж у всіх океанах на поверхні. На Марсі величезні запаси чистого льоду залягають на помірних рівнінах, як-от Arcadia Planitia або Utopia Planitia, на глибині всього від 10 сантиметрів до 1 метра під шаром захисного пилу!