Схематичне зображення гармонії віршування

1. Я  гу-ля-ю бі-ля до-ма       ву-ли-ця-ми міс-та                 

     -    -    1  -    1   -   1    -           1   -    -    -      1    -

00101010100010  14ж

2. Не-квап-ли-во та сві-до-мо – я ж ход-жу на-вмис-но. 

      -      -      1    -   1   -     1    -       1       -     1     -      1      -

00101010101010  14ж

3. По-ход-жа-ю  я  не-спіш-но,  бо  чо-ло  вже  си-ве.     

      -     -      1    -   1    -      1      -      1    -    1      -      1   -  

00101010101010  14ж

4. Жі-ноч-ки ж струн-кі та пиш-ні, ще й я-кі кра-си-ві! 

      -      -     1          -     1    -      1      -     1      -   1    -     1    -  

00101010101010  14ж

Хочу надати графічний приклад аналізу віршування за допомогою схеми, яка зображена на малюнку. Для розгляду наведу, як приклад, уривок з власного вірша «Я гуляю біля дома». Весь текст тут поділено на склади, а також додано спеціальні позначки. Вся схема створена для наочності взаємного зв’язку між точками гармонії. Такий вигляд схеми, на мій погляд, візуально підтверджує її схожість з візерунком на ажурній тканині, де є вертикальні та горизонтальні лінії-нитки.

Позначки на схемі

Жирним шрифтом у рядку вірша та знаком «1» під рядком виділено наголошені склади, а простим шрифтом у рядку та знаком «-» під рядком позначено ненаголошені склади. Також цифрами знизу позначено: 0 – ненаголошений склад, а 1 – наголошений.

Підкресленням  …..   позначено риму (кінцеву або внутрішню). Вертикальними лініями позначені кінцева та внутрішня рими.

Таким чином визначаємо (через звичайний аналіз віршування):

- по ритмічній систематиці – розмір віршування ямб з першим ненаголошеним складом (пірихій) у всіх рядках, кількість складів у всіх рядках 14.

- клаузула (закінчення рядка) – скрізь жіноча (з наголосом на перед кінцевий склад).

- по римуванню – схема римування попарна, збігаються закінчення 1-2 та 3-4 рядків. У тих самих рядках існує також внутрішня рима. Рима глибока (двоскладова) наприкінці рядків, та така ж сама всередині рядків.

Такий самий аналіз цього вірша проведу вже з погляду гармонії віршування, яка описана у попередніх главах. А саме, визначу лише 3 елементи гармонії, які застосовано у цьому прикладі – ритміка, кінцева та внутрішня рими (алітерація не застосована, вид строфи не розглядаємо для спрощення аналізу).

1. Ритмічний «візерунок» цього вірша має форму двоскладової стопи з наголосом на другому складі. Такий розмір – ямб. Ця ритміка є 1-м елементом гармонії. Ритміка чітко проглядається на схемі по періодичному повторенню знаку «1» у рядках. А кожний наголошений склад у стопі є точкою ритмічної гармонії. Всього складів у кожному рядку 14. Ненаголошеним лишається перший склад (пірихій) та останній. Маємо 6 точок гармонії (наголосів) у кожному рядку за ритмічною ознакою (у першому рядку один наголос втрачений, невиразний).

2. Кінцева рима влаштована таким чином, що фонетично збігаються закінчення 1-2 та 3-4 рядків. Цей збіг ми чуємо «на слух». Схема римування попарна (стосовно рядків). Рима глибока (двоскладова). Клаузула скрізь жіноча, з наголосом на перед кінцевий склад. Тобто, кінцева рима як така є 2-м елементом гармонії віршування у наведеному прикладі. А сама фонетична відповідність закінчення 1-2 (міста  – вмисно) та 3-4 (сиве – сиві) рядків є точками гармонії. Тут варто зазначити, що – якщо точку гармонії описувати точніше – точкою є саме наголошений склад з двох фонетично співзвучних складів, перед кінцевий у наведеному прикладі. Тобто склади (міс – вмис) та (си – си) .

3. Внутрішня рима застосована всередині тих самих рядків на третіх наголошених складах (дома – домо) та (спішно – пишні). Ця рима є 3-м елементом гармонії. Точками в такому разі є склади (до – до) та (спіш – пиш).

Спробую тепер підвести певний підсумок для цієї глави. Відповім на таке питання – чи схожа все ж таки зображена схема гармонії вірша на візерунок ажурної тканини? Або так, чи достатньо вона схожа? Горизонтальні зв’язки бачу, вертикальні – наочні. Періодичність повторення «вузликів ниток» проглядається. Нібито, все на місці. Якщо поширити цю схему від уривка на весь вірш, то можна буде побачити ще й вертикальну ритміку через періодичне повторення форми строфи (катрен). Відповідь така – схема на візерунок схожа, звісно, за умови достатньої уяви у читача. Що я й хотів довести.

Згадаю мої закони гармонії для віршування та ще раз їх промовлю для цього конкретного випадку. У наведеному прикладі визначено лише три елементи гармонії – ритміка, внутрішня та кінцева рима. Четвертий елемент додати до розгляду легко. Треба лише прочитати весь вірш цілком та побачити в ньому періодичне повторення строфи, тобто катрену з чотирьох рядків. Ось так:

Я дивлюся не на кожну… Он гарненька дама!

Та торкатися ж не можна – тільки споглядаймо.

Багатію я думками, думаю досхочу.

Слідкувати ж за жінками не встигають очі…

Це повторення форми строфи буде четвертим елементом. Воно робить вірш більш виразним через ритміку строф, тобто більших фрагментів тексту.