1. Я гу-ля-ю бі-ля до-ма ву-ли-ця-ми міс-та
- - 1 - 1 - 1 - 1 - - - 1 -
00101010100010 14ж
2. Не-квап-ли-во та сві-до-мо – я ж ход-жу на-вмис-но.
- - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
00101010101010 14ж
3. По-ход-жа-ю я не-спіш-но, бо чо-ло вже си-ве.
- - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
00101010101010 14ж
4. Жі-ноч-ки ж струн-кі та пиш-ні, ще й я-кі кра-си-ві!
- - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
00101010101010 14ж
Хочу надати графічний приклад аналізу віршування за допомогою схеми, яка зображена на малюнку. Для розгляду наведу, як приклад, уривок з власного вірша «Я гуляю біля дома». Весь текст тут поділено на склади, а також додано спеціальні позначки. Вся схема створена для наочності взаємного зв’язку між точками гармонії. Такий вигляд схеми, на мій погляд, візуально підтверджує її схожість з візерунком на ажурній тканині, де є вертикальні та горизонтальні лінії-нитки.
Позначки на схемі
Жирним шрифтом у рядку вірша та знаком «1» під рядком виділено наголошені склади, а простим шрифтом у рядку та знаком «-» під рядком позначено ненаголошені склади. Також цифрами знизу позначено: 0 – ненаголошений склад, а 1 – наголошений.
Підкресленням ….. позначено риму (кінцеву або внутрішню). Вертикальними лініями позначені кінцева та внутрішня рими.
Таким чином визначаємо (через звичайний аналіз віршування):
- по ритмічній систематиці – розмір віршування ямб з першим ненаголошеним складом (пірихій) у всіх рядках, кількість складів у всіх рядках 14.
- клаузула (закінчення рядка) – скрізь жіноча (з наголосом на перед кінцевий склад).
- по римуванню – схема римування попарна, збігаються закінчення 1-2 та 3-4 рядків. У тих самих рядках існує також внутрішня рима. Рима глибока (двоскладова) наприкінці рядків, та така ж сама всередині рядків.

Такий самий аналіз цього вірша проведу вже з погляду гармонії віршування, яка описана у попередніх главах. А саме, визначу лише 3 елементи гармонії, які застосовано у цьому прикладі – ритміка, кінцева та внутрішня рими (алітерація не застосована, вид строфи не розглядаємо для спрощення аналізу).
1. Ритмічний «візерунок» цього вірша має форму двоскладової стопи з наголосом на другому складі. Такий розмір – ямб. Ця ритміка є 1-м елементом гармонії. Ритміка чітко проглядається на схемі по періодичному повторенню знаку «1» у рядках. А кожний наголошений склад у стопі є точкою ритмічної гармонії. Всього складів у кожному рядку 14. Ненаголошеним лишається перший склад (пірихій) та останній. Маємо 6 точок гармонії (наголосів) у кожному рядку за ритмічною ознакою (у першому рядку один наголос втрачений, невиразний).
2. Кінцева рима влаштована таким чином, що фонетично збігаються закінчення 1-2 та 3-4 рядків. Цей збіг ми чуємо «на слух». Схема римування попарна (стосовно рядків). Рима глибока (двоскладова). Клаузула скрізь жіноча, з наголосом на перед кінцевий склад. Тобто, кінцева рима як така є 2-м елементом гармонії віршування у наведеному прикладі. А сама фонетична відповідність закінчення 1-2 (міста – вмисно) та 3-4 (сиве – сиві) рядків є точками гармонії. Тут варто зазначити, що – якщо точку гармонії описувати точніше – точкою є саме наголошений склад з двох фонетично співзвучних складів, перед кінцевий у наведеному прикладі. Тобто склади (міс – вмис) та (си – си) .
3. Внутрішня рима застосована всередині тих самих рядків на третіх наголошених складах (дома – домо) та (спішно – пишні). Ця рима є 3-м елементом гармонії. Точками в такому разі є склади (до – до) та (спіш – пиш).
Спробую тепер підвести певний підсумок для цієї глави. Відповім на таке питання – чи схожа все ж таки зображена схема гармонії вірша на візерунок ажурної тканини? Або так, чи достатньо вона схожа? Горизонтальні зв’язки бачу, вертикальні – наочні. Періодичність повторення «вузликів ниток» проглядається. Нібито, все на місці. Якщо поширити цю схему від уривка на весь вірш, то можна буде побачити ще й вертикальну ритміку через періодичне повторення форми строфи (катрен). Відповідь така – схема на візерунок схожа, звісно, за умови достатньої уяви у читача. Що я й хотів довести.
Згадаю мої закони гармонії для віршування та ще раз їх промовлю для цього конкретного випадку. У наведеному прикладі визначено лише три елементи гармонії – ритміка, внутрішня та кінцева рима. Четвертий елемент додати до розгляду легко. Треба лише прочитати весь вірш цілком та побачити в ньому періодичне повторення строфи, тобто катрену з чотирьох рядків. Ось так:
Я дивлюся не на кожну… Он гарненька дама!
Та торкатися ж не можна – тільки споглядаймо.
Багатію я думками, думаю досхочу.
Слідкувати ж за жінками не встигають очі…
Це повторення форми строфи буде четвертим елементом. Воно робить вірш більш виразним через ритміку строф, тобто більших фрагментів тексту.