Глава 5. Тріумф Вобли та Апокаліпсис у зародку

Минув певний час, і Шепелявий Буквоїд притягнув у клініку «гуманітарку». Свої старі медичні речі з дому. Аргументуючи непотрібністю. Але ніхто в це не вірив. Оскільки Вобла стала приходити на роботу, як на свято, відкриваючи двері з ноги і заносячи себе всередину, як одноосібний директор.

Чутки ходили найрізноманітніші, але все зводилося до любовного роману між двома голубками. Може, знаєте такий вислів: «З бруду в князі»? Він повністю застосовний до Вобли, бо що може бути страшніше за безграмотність, щедро приправлену непомірними амбіціями та безмежною владою.

Пізніше ми всі дізнаємося, що Шепелявий Буквоїд пішов від благовірної попелюшки до Вобли назовсім, та з таким розмахом, що охати і ахати стало не тільки найближче оточення, колеги, а й самі пацієнти, якими раніше був забитий кабінет Шепелявого Буквоїда.

Вобла і армагеддон — є синонімами.

Шепелявий Буквоїд негласно коронував, ще вчора, свою медсестру без медичної освіти, і став постачати її своїми пацієнтами. Так-так, саме своїми постійними клієнтами, які й приносили йому гроші.

Ми, люди маленькі, персонал, який отримував гроші за обслуговування роздутих амбіцій Вобли, спостерігали за цим дійством зі смішком, який то і діло раз за разом виривався по кутках клініки.

Найрозумніші робили прогнози, що Шепелявий Буквоїд втратить своїх пацієнтів, як дріб’язок з дірявої кишені. Можливо, вам стане цікаво, на чому будувалися дані передбачення? Отже, все було просто.

Ми всі пам'ятаємо, що тепер Вобла володіла званням доктора і провідного спеціаліста клініки, тільки з милості свого коханця. Але провідному спеціалісту потрібно було десь брати пацієнтів або хоча б на комусь вчитися робити косметичні процедури. Адже до цього вона, як і більшість, важчого за ватний спонж нічого не тримала. А,ні! Тримала! Спонж, змочений хлоргексидином, він однозначно важчий за сухий ватний диск.

Шепелявий Буквоїд перетворив своїх постійних пацієнтів на піддослідних кроликів для Вобли і силою відправляв їх робити процедури саме до своєї коханої. Це природний відбір, який проходять розумніші та кмітливіші індивідууми.

Так, деякі пацієнти, дізнавшись, що процедуру їм робитиме «доктор» Вобла, просто розверталися і йшли геть, голосно ляснувши дверима, не пояснюючи причини.

Інші, які вже сиділи в процедурному кріслі, дзвонили Буквоїду і погрожували піти і більше не повернутися.

Третім було, мабуть, незручно вступати у відкриту конфронтацію з Гуру медицини, тому вони погоджувалися на роль лабораторних щурів для дослідів доктора-недоучки. Можливо, вони й розуміли, що ризикують своїм здоров'ям і красою, чим і поплатилися за свою невпевненість. Іноді я думала, що вони молилися перед процедурою, але це не точно. У всякому разі, воно того однозначно не коштувало.

Світ круглий, і з часом стали спливати подробиці, що Воблу відрахували з медичного університету давним-давно, тому вся її медична практика була нелегальною і небезпечною.

Пацієнт #1: жінка середніх років. Нанесений феноловий пілінг (відсоток не пам'ятаю) у 20 шарів. Без попередньої підготовки. Жінка отримала хімічний опік на все обличчя з жахливим струпом.

Пацієнт #2: дівчина трохи за двадцять. Занесення золотистого стафілокока (всі симптоми говорили саме про нього) під час мікроголкового радіоліфтингу всього обличчя, яке згодом трохи не згнило до черепа і залишило, раніше красуні, шрамовану шкіру.

Таких пацієнтів було насправді більше. І тільки доктору-недоучці та її самцю відомо, як вони вирішували ці питання, уникаючи судових позовів.

Шепелявий Буквоїд на пару з Воблою спіймали зірку і, поставивши себе вище за пацієнтів, дозволяли спізнюватися на прийом на годину або дві, а то й взагалі не приходили до своїх клієнтів. З часом усі пацієнти підуть, як Колобок у відомій казці — і від Бабусі, і від Дідуся. Вони розбредуться, як паломники або біженці, по інших, більш адекватних, професійних і справжніх лікарях.

Так пройшло чимало часу. Може, рік або два, або три. Кажуть, що кохання живе три роки! В принципі, з цим висловом можна погодитися. Все змінювалося, не стоячи на місці.

За цей час лави Дагомейських Амазонок зазнали змін. Старша, як і раніше, залишалася на своєму місці.

Неторопко Єля пішла на «підвищення» (так ми жартували між собою). Вона стала фахівцем апаратних методик по тілу. Одним словом, володарем целюліту на приправлених діамантами дорогих попах.

До нас приєдналася М'ята. Така ж нудотна і, можливо, спочатку несмачна, але зі смачним запахом, що в підсумку дає дивовижний післясмак. Вона була давнім другом Старшої ще зі студентської лави. Колоритна дівчина, я вам скажу. Правда, трохи вміє роздути з мухи слона, вибухнути і покричати, але навіть при цьому всьому, часом слухаючи її обурення, я нескінченно милувалася її красою, чіткими лініями обличчя і точеною фігурою.

Також наші лави поповнила міні-Муті. Запитаєте, що за дурне прізвисько? Прізвисько таке, тому що дівчинка-то була викопаною Орнеллою Муті (італійська актриса).

Потрібно сказати про те, що нас покинула Феєчка, яка займалася закупівлями і тягнула на собі горде звання комірниці. Пішла вона через розбіжності з Воблою, ну не визнавала Феєчка дурних людей. Не працювала у неї функція дуполизаторства.

Програма дала збій!

Сірий Кардинал, яка раніше була керуючою клініки, тепер керувала навчальним центром. А на її місце прийшла сестра Шепелявого Буквоїда.

По правді кажучи, в цьому чудовому місці з кожним днем ставало все більше родичів Великого Гуру. Ми жартували, що їм ще тарілку борщу поставити потрібно, і вся атмосфера з лікарняної перетвориться на затишну домашню.

Чи подобалися персоналу зміни? Анітрохи. Все перетворилося на Хаос, яким повелівала Вобла. Правда полягала в тому, що в безладі завжди простіше щось приховати. Хаос — найбільш підходяще слово для того, щоб описати діяння худої Вобли.

Що ж змінилося ще?

Шепелявий Буквоїд втратив авторитет. Практично всі його пацієнти, перехрестившись, набули статусу колишніх. Як по-старому або за звичкою, він приходив у клініку, голосно віщав усім, що він ще «ух! Який здібний малий» і йшов.