Зима пройшла

— Люба, я гадаю, що оця тобі сподобається! — промовив чоловік, дивлячись у невелику книгу. — Тобі якраз подобаються такі історії!

Старі аркуші пахли спогадами, а міцна палітурка, наче залізний щит, охороняла охайний стрій сторінок. Історія, описана у книзі, була про кохання, що не мало ані емоційний гойдалок, ані нарцисичних ланцюгів — чиста й безвинна любов, що народжується не у полум'ї страсті, а у довірі до партнера, у прийнятті його з усіма сильними та слабкими сторонами. 

— Там про кохання?! — із зацікавленням спитала жінка і, відклавши власну книгу, підійшла до чоловіка. Притиснувшись своїм плечем до його, вона зазирнула у книгу і почала читати перше, що побачила. 

— Так, люба, — передав книгу чоловік і, обійнявши дружину, що тільки нещодавно принесла тест з двома "паличками", поцілував її у маківку. — Давай візьмемо і оцю — буде чим зайнятися! 

— Давай! — із посмішкою кивнула жінка. Втім, дуже швидко її обличчя змінилося, а очі стали сумними. — Втім, я все одно буду сумувати за тобою! 

— Любов моя, — посміхнувся чоловік і трохи сильніше притиснув жінку до себе. Руки в нього були сильні, але йому потрібно було бути обережним з дружиною та матір'ю його майбутніх дітей. — Я ж не на іншу планету їду! Я просто взяв додаткових годин на роботі — я хочу, щоб ти собі ні в чому не відмовляла! Вагітним потрібні вітаміни, спокій та затишок! Тому, на зароблені гроші, купимо тобі фруктів, багато книжок та м'яку ковдру! 

— А давай ще печива? — промовила дружина. 

— І печива! — посміхнувся чоловік і, взявши книгу з рук дружини, звернувся до дідуся, що володів невеличкою книжковою крамничкою. — "Загорни" нам і оцю! — промовив хлопець і протягнув книгу діду. 

— Вважайте це подарунком до дня народження дитини! — промовив дідусь і махнув рукою. Після побаченого тепла, йому було ніяково брати гроші з молодої сім'ї.