Від автора

Від автора

У начебто випадковій зустрічі з львівським художником Євгеном Безніском вбачаю нині обумовлену в часі й просторі закономірність.

Навесні 2012 року в Рівному, в галереї європейського живопису «Євро-АРТ» видатний живописець і графік, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка презентував рівнянам свою Шевченкіану – 74 графічні роботи були концептуально об’єднані у виставку-інтерпретацію під назвою «Та не однаково мені…»

У перших словах свого виступу перед рівненською публікою художник сказав, що ще з середини 60-х років минулого сторіччя дуже тісно пов'язаний з Рівненщиною, знає і любить поліщуків – упертих, але добрих і щирих людей. Адже родом із села Бережниця Дубровицького району його покійна дружина – талановита скульпторка Теодозія Бриж, в парі з якою художник прожив 41 рік. Перейшла вона в інший вимір 4 липня 1999-го року, залишивши поколінням нащадків величезний і вартісний творчий спадок.

Важко сказати, чи було серед представників презентації виставки художника Євгена Безніска у Рівному бодай з десяток таких, хто хоч щось чув про Теодозію Бриж. Всіх схвилювала неймовірна історія про те, як юна Теодозія дивом вижила після жорстокої розправи з нею та її матір’ю катів НКВС. Ділився Безніско і своїми болючими думками з приводу невизначеності долі багатющої спадщини своєї покійної дружини, яку інакше як геніальною не називав.

У цю мить і прийшла до мене думка написати про Теодозію Бриж. Тема мені видалася така вдячна, що сама просилася на папір. Того ж року випала нагода відвідати музей-майстерню Бриж у Львові. Відчуття дива, святості. Дивовижне піднесення… З творчої робітні мисткині, немов із храму, виходиш із чистими й високими помислами. Думаєш про минущість земного буття і про те, як багато може залишити для грядущих поколінь людський геній.

За силою художнього вираження Теодозію Бриж порівнюють із такими всесвітньо відомими скульпторами як Олександр Архипенко чи Огюст Роден. Проте чи могла ця жінка-митець із сильним нежіночим характером, бездоганними професійними якостями, непересічним талантом і глибиною національного світобачення реалізуватися повною мірою, живучи в тій добі, в тоталітарному Радянському Союзі?

Незабаром про це ми розмовляли із колегами та друзями Теодозії Бриж. Тепер ці спогади найближчих людей з родинного кола, друзів та колег скульпторки, передусім – Євгена Безніска, Марти Токар, Ліди Долішньої, Миколи Петренка, Федора Стригуна та інших, а також публікації в ЗМІ різних років стали тією основою, на якій була створена ця книжка.

Ціль цього видання – розповісти про скульпторку Теодозію Бриж, її життя, середовище, в якому вона сформувалась як творча особистість, а також пролити світло на феномен Бриж як неординарного скульптора, показати її життя й творчу спадщину в яскравих спогадах, публікаціях і світлинах.