Розділ 4

* * *

   Коли влада оголосила про нову хвилю суворого карантину з листопада місяця, заченивши всіх по домівках, політична ситуація у країні геть загострилась. Невдоволена частина населення, розуміючи, що у власній неньці-Україні їм «ловити» нічого, найкоротшими стежками, шляхами-манівцями чимскоріш подалася за кордон. Ті, хто встигли виїхати до закриття кордонів з боку України, стали біженцями на чужині, аби по скоріше отримати громадянство Євросоюзу… А ті, хто не мав такої змоги чи був занадто патріотичним, лишилися біля своїх моніторів. Адже в країні масово розпочинався новий бум інтернет-залежності.

Десь у далеких околицях Америки.

- Боблі, що це за фігня якась! Що за жарти? Якесь пронизливе мявкання та якісь котячі сліди на всіх моніторах по всьому управлінню! Знову всі серваки «лягли». Вже шостий раз за останній місяць.

     Розлючений начальник мало не кидався на бідолашного програміста.

- Ти що, не розумієш, що Рассел Мітчел три шкури з нас здере? Якщо відбудеться хоча б найменший витік інформації з головного офісу ЦРУ!

  Майк Боблі тримався досить спокійно, як на винуватця програмного збою. Маючи злегка придуркуватий вигляд у куцорукавій сорочці у клітинку та метеликом замість краватки, у полосатих білих штаніх з високою талією стилю 90-хх років ХХ століття, хлопець тупим поглядом свердлив підлогу у себе під ногами.

- Ти ж найкрутіший спеціаліст із захисту інформації! Тебе взяли на цю посаду, бо ніхто з кандидатів не пройшов тест на найвищий бал…

- Нє…ну а що я можу зробити, містер Кранч? Це все схоже на почерк Барсіка…

- Якого ще, в біса, Барсіка? – здавалося, що жилка на виску у начальника ось-ось лопне від люті.

- Ну як же ви не знаєте Барсіка! Це ж один із найкрутіших хакерів сьогодення! Король комп’ютерного злому – російський хакер Барсік. Він завжди після себе лишає котячі сліди – так би мовити характерний хакерський знак, який виділяє його з поміж всіх інших.

    Хлопець із явним захопленням розповідав про хакера. У його голосі чулася аж повага до спритного зловмисника.

   Проте, Кранч аж побліднів від почутого. Не вистачало йому ще такого! Всі у ЦРУ знали, що слов’янські хакери самі круті. І якщо відбудеться витік отої секретної інформації, то це просто стане катастрофою для США…

- Боблі, ти зобов’язаний відстежити його! Він має стояти тут переді мною, у наручниках! Ясно?!

- Ага. Гадаю, що Вам його ніколи не вдасться сцупити. – Ледь чутно промовив хлопець. -  Навіть, коли він буде стояти перед Вами, - і загадкова посмішка промайнула на обличчі програміста.

- Що-що?

- Та я вже, кажу, розставив внутрішньо-мережеві пастки. Але ви ж знаєте цих росіян…

- Щось мені здається, що ти цим хакером захоплюєшся, наче божеством. Чи не так?

- Та нє, містер Кранч, Вам здалося. Просто я порівнюю його здібності зі своїми, і розумію, що краще за мене всю цю вашу комп’ютерну техніку ніхто не захистить.

І ледь чутно, з саркастичною посмішкою на вустах, додав:

- Особливо, коли сам Барсік знає все про Ваші мережі…