10.2

Хочу озирнутися, упевнитися, що це він, але чоловік зникає в натовпі. Я різко повертаюся та навколо спітнілі п'яні люди, шалене мерехтіння стробоскопа, а мій зріст, навіть на високих підборах, не дає можливості нічого роздивитися. Дівчата кивають в мою сторону, запитуючи без слів, що сталося, та я лиш посміхаюся та жестом показую, що все добре.

Після кількох жвавих треків за традицією вмикають повільну пісню. Час обійматися та цілуватися з незнайомцями. Раніше мені подобалися ці чуттєві перерви між драйвовими танцями. Костя підходить до мене та простягає руку, запрошуючи на танець. Краєм ока бачу, що Женя запросив Лесю. Хоч би мала не втратила свідомість від хвилювання. Вона чомусь досі кожного разу реагує так, наче їй руку та серце пропонують. Нестача досвіду та спілкування з Ірен так впливають, не інакше.

Посміхаюсь своїм думкам, але Костя сприймає це на свій рахунок. Він посміхається у відповідь і дуже різко обіймає мене. Надто міцно, як для першого контакту. Мені стає трохи ніяково і дуже не доречно я згадую обійми Дениса. Мала б уже звикнути, що він завжди в моїх думках…

Костя притискає моє тіло до свого, але руки залишаються на спині, дякувати богу. Він повільно крутить нас на місці, дихає мені на вухо, намагається показати всю свою пристрасть та бажання. Я ж покірно терплю все це, а спогади кидають в інші обійми. Згадую якими гарячими відчувалися долоні Дениса на моїй спині, як відчайдушно він обіймав мене, наче хотів опинитися ще ближче, та не було куди. Його почуття і бажання я відчувала на своїй шкірі й під нею. Такого жадібного чоловіка я ще не зустрічала.

Нарешті пісня майже дограла і я знала, що це означає. Костя почав повільно нахилятися до мого обличчя, я вже відчувала його дихання на своїй шкірі й у цей момент мене охопила раніше невідома мені паніка. Все моє тіло напружилось, а обличчя скривилося відразою. Я намагалася повільно ухилитися від поцілунку, аби не образити чоловіка, але дуже різко відвернулася, наче отримала ляпаса. Мій кавалер зрештою вдав, що хотів мене обійняти. Та я впевнена, збоку все виглядало дуже ніяково.

Ми повернулися за наш столик, де сиділи Таня та Ірен. Я озирнулася в пошуках наймолодшої й побачила дуже цікаву картину. Наша маленька та недосвідчена подруга цілувалася з новим знайомим. Хоча це більше нагадувало картину дикої природи – коли дві змії намагаються зжерти одна одну. Мене ця картина дуже розвеселила, я нестримно реготала, поки всі на мене дивилися як на навіжену. Костя взагалі якось дивно відреагував і побіг на вулицю.

– Куди це він? – запитала в мене Таня.

– Гадки не маю, – відповідаю я.

– І що у вас там сталося взагалі? Що це було? – цікавиться Ірен.

– Ти про що? – байдуже кидаю.

– Це через Ендрю? Типу ти заручена, майже заміжня, і цілувати тебе зась? – не здається Ірен.

Тетяна дивиться мені в очі пильно, хоче почути правду й одночасно вправити мені мізки одним поглядом. Я не витримую і переводжу погляд на танцмайданчик.

– Ти казала, що хочеш провести цей рік весело, незабутньо та шалено. Невже тобі соромно перед нареченим? – сміється Ірен. – Це ж просто маленький чмок, який міг забезпечити нас шампанським на вечір. Один поцілунок не може змінити твоє життя.

Я різко підіймаю погляд на Таню, яка криво посміхається та хитає головою.

– Будь-яка дрібниця здатна змінити наше життя. Пам'ятай про ефект метелика, – говорить Таня.

– Господи, досить вже про цей фільм, одержима. Філософії не місце за нашим столиком, не сьогодні, – грізно говорить Ірен.

Підіймаю свій келих, змушуючи дівчат випити й залишити всі розмови та суперечки на завтра.