Тенерифе

Розділ 7.

Мене затягнула рутина, діти, дім, робота...ми віддалились один від одного, сварки, сперечання. А потім я дізналась що він зраджує.
Дізналась, банальним образом, я їхала у тролейбусі, стояла біля вікна й побачила свого чоловіка який обіймає іншу жінку, а потім пристрасно цілує, для мене це було потрясінням. Справжнім шоком, я як стояла так і сповзала... А потім вийшла на першій зупинці й зустріла їх, мовчки... Ось так він усе розказав. Що покохав іншу! А я холодна до нього, і не приділяю йому уваги...бачне в сьому винна я...
Потім розлучення, і моя самооцінка нижче нікуди. Рік сиділа в дома, виходила тільки з потреби, на роботу в магазин, школу, садок.
Я не помітила я випила усе вино, Макар мовчки налив мені ще, присів біля мене й обняв...і в той момент, я нестерпно захотіла плакати, як мала дитина, яку щойно пожаліли. Відчути себе слабкою і захищеною водночас в обіймах надійного, сильного чоловіка
— Та він просто ідіот, що втратив таку жінку!
- Ти це говориш із ввічливості я знову допила вино й відчула легке сп'яніння.
А сонце саме ховалось за горизонт і пригадалась мені одна...
- Знаєш історію про сонце?- він все ще мене обіймав...
- Ні, розкажи!
- Колись давно, зла чаклунка зачарувала двох закоханих, вона покарала їх, за те що чоловік покохав не її. Вона так розлютилась, що в гніві промовила прокляття: "Поки існує земля і життя на ній, ви не будете разом, і кожного дня, всього на мить зустрічатиметесь, щоб знову розлучитись". І чоловік перетворився на безкрайній океан, бурхливий, глибокий, синій, а жінка на сонце, велике та гаряче. І вони зустрічаються тільки на заході, коли сонце опускається низько і перетинаються на горизонті з океаном, тоді чути шипіння. То твоє закоханих зустрілись, тільки на мить, щоб знову розлучитись...
Дальше ми сиділи мовчки, кожен думав про своє. Я про те, що відпустка закінчиться, Макар повернеться, до свого холостяцького життя, я до свого життя. Ми ж дуже різні, погляди на життя у нас протилежні. Макар зірка футболу, багатий красень. І спільного майбутнього у нас не буде, потрібно одразу це усвідомити, щоб потім не було душевних драм. Все, що в нас є, це ще вісім днів на сонячному острові.
І тільки дійшовши до внутрішньої згоди, я повернулась, до свого тимчасового чоловіка та поцілувала його... Поцілунки були довгими, безперервними, не вистачало повітря, дихання збилось, як після бігового марафону...Я віддалась первісним інстинктам, відключила доводи розуму й слухала мову тіла.
Коли ми зупинились було уже темно, ми просто сиділи поряд, задоволені, й відновлювали дихання й шалений ритм серця.
- Пропоную перебратись до будинку- Макар проговорив, хриплим голосом і дуже сексуальним.
- Так...
Ми зібрали усе в кошик і він взяв мене за руку, такий безневинний жест, але водночас і...бо дорослі не часто ходять за ручку, чи може це я так думаю.
Я прийняла душ, одягла свою найвідвертішу білизну і...просто не вірю що це я. Сором'язлива дівчинка, яка все життя боялась зробити перший крок, боялась проявити ініціативу до чоловіків, навіть до свого колишнього Антона.
Я зайшла у спальню тільки у білизні, темно вишневого кольору, розпустила волосся, Макар піднявся з ліжка і включив музику, повільний джаз, поставив свої руки мені на талію і ми легко і дуже повільно покружляли під музику. Дальше легкі поцілунки, його руки гладили мої плечі, живіт, груди, ніжно, але впевнено.
Зміна дислокації, й ми уже лежимо на ліжку, він зверху, й відчула себе незайманою, хоть це смішно. Та з Макаром було усе немов вперше. Я хотіла бачити його, не закриватись, не зажмурюватись, не виключати світло як у мене це було зазвичай, точніше завжди. Він зрозумів моє бажання, тому піддався, ми помінялись місцями і я зверху, проводжу руками по його рельєфному животу, грудях, потім ніжно цілую, опускають нижче...серце б'ється мов божевільне, та я не слухаю його, не зупиняюсь...
Ніч була довгою, пристрасною, я ніколи такого не відчувала, навіть не могла подумати, що з чоловіком може бути так добре...
Макар.
Я прокинувся...Тоні знову не має, й це не має мене бентежити. Та чомусь краще б Тоня була у ліжку.
Ніч була дуже пристрасною, хоч Тоня дуже сором'язлива, стримана. Їй важко переступати через себе, та це не змінило того факту, що нам було разом добре...
Сніданок приготувала Тоня, враховуючи мій раціон, приємно здивувала, та я б надав перевагу жареним сирникам з абрикосовим джемом.
Та моя увага була прикута до Тоні, її очі сяяли, що цілком преобразило обличчя...
Нашу мовчазну ідилію перервав стук у двері, зайшла все таж дівчина що приносила листа. На цей раз вона принесла коробку і з побажаннями доброго ранку, урочисто вручила коробку Тоні.
Навіть не хочу знати що там.
Тоня розгорнула, а там...
- Карта і записка де пише, що нас чекає похід до вулкана "Островом контрастів – повз голі та гострі скелі що обриваються в безодню океану, а поряд ніжні хвилі вилизують чорний пісок пляжів; повз безводні марсіанські лавові пустелі, що межують із вологими евкаліптовими й лавровими лісами, бананові плантації сусідують з грядками картоплі та помідорів, бурхливі струмочки що зникають у місячних ландшафтах.
Та найунікальніше що ми побачимо під час походу це:
Африку (якщо добре напружимо очі) і китів (якщо пощастить),
Палець Бога (покаже, куди рухатися по життю),
Місячний пейзаж і марсіанські простори (і це не покидаючи рідної планети),
Стовп, який тримає небо (Вулкан Тейде висотою 3718 м),
Чорні пляжі під білим сонцем Екватору!"
Я слухав як читає Тоня й звучить цікаво, справжня пригода...
- Без проблем, більшість шляху проїдемо автомобілем, а дальше підемо.
- Ні, тут примітка, що іти виключно ногами...
- Це жарт, туди іти...довго...- я взяв у руки карту, вдивився, маршрут прокладений і...
- Антоніна, туди йти приблизно чотири дні! І що, весь час нам спати просто неба?- це, мабуть, жарт, бо жити у комфортабельному будинку на березі океану, це одне! А іти в похід, лісом з дикими тваринами, їсти невідомо що, спати в наметі, без теплого душу!!! Ні, на це я не підписувався, потрібно попереджати про таке!
- Нам би знадобився намет і решта спорядження...- і в цей момент зайшла ведуча шоу.
- Вітаю молодята! Не буду вас довго затримувати, бо вас чекає довга дорога.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше