Зранку я збирала речі, і готувала сніданок і прибирала і хвилювалась. Прийшли дівчата.
- Привіт Тоня! Сашенька, Уляна, вам мама сказала, що ви поживите 10 днів у мене?(Ель)
- Так!(Уляна)
- Нам буде весело разом!(Ель)
- А ми будем їсти морозиво?(Саша)
- Звісно!(Ель)
- А вечором дивитись мультики?(Уляна)
- Так!(Ель)
- А ігри грати?(Саша)
- Так! Я не мама, тому 10 днів, вам можна усе!!(Ель)
- Ура!!!(діти)
- Ельвіра!(Тоня)
- А що? Хай також відпочинуть. Тоня, ми йдемо по магазинах, а Соня посидить з малими!(Ель)
- Так дівчата ви ідіть, бо часу мало!(Соня)
Усе відбувалося так швидко, ми пробіглися по магазинах, скупляли відкриті купальники, я ледь один відстояла закритий, літні, легкі сукні, босоніжки, капелюшки, окуляри, білизну.
На дворі була зима, і тому дивлячись на купальники, й просто не вірила, що увечері я зможу це одягти.
Дальше ми зайшли у магазин весільних суконь, мені одразу припала до душі, не пишна, кольору айворі з ніжного шовку і блискучим верхом. Приміряла, ніби мій розмір..
- Тоня, ти в ній богиня!! Беремо, навіть не знімай..(Ель)
- Ель, вона така дорога ..
- Нічого не говори, це мій подарунок!(Ель)
- Ні, я так не можу...
- Тонь, часу не має, заскочимо до тебе, попрощаєшся з дітьми і я підкину тебе до місця церемонії.(Ель)
Не вірю що я погодилась на це...чим ближче ми підїжали, тим більше я вагалася...
Коли я приїхала додому, то нас чекав Артем, він залишився з дітьми, а Соня з Ель поїхали зі мною. Як же важко залишити Сашку з Ульою, тільки згадаю, одразу сумно стає... Та вони були веселі та радісні й сприймали це все як пригоду.
***********************
- Ого, як тут красиво!(Соня)
Нас зустріли працівники шоу, мене відвели до гримера, візажиста, вони зробили мені зачіску, макіяж.
Зайшов ведучий, вручив мені весільний букет.
- Антоніна, ви чарівна!!! Ходіть за мною!
І я пішла на зустріч невідомості!
Тут було багато телекамер, працівників, усі бігали, щось робили, та коли я йшла, усі зупинялись...почала грати романтична музика, мої дівчата уже стояли з боку арки з квітів, посміхались, потім я перевела погляд на високого чоловіка, що стояв по центру арки, навпроти жінки, мабуть, вона буде нас одружувати...
Усю свою увагу я направила на незнайомця, ось тільки не бачила його обличчя, він стояв до мене спиною, тільки коли порівнялась з ним і стала поруч то...затамувала подих, він був красивим, молодим, ось тільки його краса була холодною як лід, і такого ж кольору очі, світло голубі. Модно вкладене світло русе волосся...
Він також на мене дивився, ледь прижмуривши очі, яку він дав мені оцінку я не могла зрозуміти по його обличчю, бо ніяких емоцій воно не видало.
Жінка яка стояла напроти нас, урочисто заговорила, завчені фрази, потім запитала чи погоджується Макар...він відповів так, і я відповіла так, хоть була не впевнена у цьому...
- Можете поцілувати свою дружину!
Макар нахилився до мене і поцілував, ні не по дорослому, та не в щічку, щось середнє...
Дальше привітання подруг, і незнайомих чоловіків, мабуть, друзі Макара.
Ведучий і психолог проекту побажали нам розуміння і знайти спільну мову, мову кохання. Психолог, жінка років 50, приємна і видалась розумною, хотя чому видалась, я не раз слухала її поради парам по телебаченні, та на жаль попередньому шлюбу вони не допомогли...та не буду думати про сумне.
Макар час від часу дивився на мене, ввічливо подав бокал з шампанським, запитав чи не голодна і приніс закуски.
І прощання з подругами, а у Макара з хлопцями, ми не змовляючись відійшли у протилежні сторони, бажаючи усамітнитись і почути думку друзів.
- Тоня, він те що треба, такий красень, футболіст, а друзі які у нього, якщо не вийде з Макаром, подивись на он того брюнета!(Ель)
- Ель, що за поради, усе вийде, сонце, романтика! Тоня, ти головне не бери усе так близько до серця, дивись на це як на відпочинок і гарний секс, а дальше що буде те й буде!(Соня)
- Соня, а в тебе нормальні поради?(Ель)
Слухала дівчат і докоряла себе просторіччями! Так відпочинок це добре, з красенем ще краще, секс, якого в мене не було понад рік...Та не моє це, не вмію я робити щось без почуттів! Так, стоп, не вмієш, то прийшов час навчитись!
Макар.
Сиджу з самого ранку у кабінеті директора клубу "Ураган" мого клубу в який я вклав багато сил і грошей. Я футболіст, і це для мене є головним.
Ще коли я був молодий і грав за збірну свого міста, то організував з друзями свій футбольний клуб, багато перемог, боротьби, і "Ураган" один з найвідоміших і найуспішніших футбольних клубів України. А я футболіст і співвласник.
Та останній рік видався не вдалим, кілька серйозних програшів, кілька програних позовів у суді, і один з низ через мене, ні точніше через мою колишню дружину...І я пообіцяв собі, що більше ніколи не одружуся...
- Макар, ти як ніхто знаєш, що нам потрібні гроші, і реклама, і я на днях зустрів давнього друга, він знімає теле шоу "Одруження незнайомців".
- Я не дивлюся мильні передачі!
- Я також, але вони дуже популярні! Вони саме шукають нового холостяка, цікавого, знаменитого, у формі...
- До чого ти ведеш, і до чого тут я?
Насправді я бачив цю передачу, моя колишня постійно таке дивилась...
- До того, що ти підходиш, ти станеш новим їхнім холостяком, прорекламуєш "Ураган", і ще заробиш грошей і навіть проведеш 10 днів з красунею на березі океану!!
- Ти що несеш? Я не буду брати у цьому участь! Я що школяр якийсь, я не буду так позоритись!
- Тихо, не кричи так, нагадати через кого ми у такому болоті, чия дружина вибила з клубу останні гроші?
Починається, Мішка гад, знає на що надавити!
- Я не хочу одружуватись, та ще й з незнайомкою, може вона страшною буде?
- Макар ти що маленький, яке одружуватись? Це все липа, і у пару тобі підберуть симпатичну жінку, хто буде дивитися на страшну? Це шоу, воно тримається на рейтингу, і на привабливій картинці!
- Міша, я не годжуся, нехай хтось з хлопців іде, вони молодші, гарячіші...
- Продюсер вибрав тебе, а більшість хлопців з клубу не холостяки... Погоджуйся, це найкращий варіант в нашій ситуації. Та чого ти ламаєшся, океан, компанія красуні...
- А телекамери?
- Вони не будуть всюди, просто зніматимуть дещо, навіть не мішатимуть, а потім змонтують потрібний матеріал для серії. І вони без твоєї згоди в ефір нічого не випустять!
- Точно?
- Точно, ми це вкажемо окремим пунктом у контракті!
*********************
Що тут сказати, я погодився на ніби розумні доводи Міші, він же найкращий друг...
Та мені це не подобалось, не моє це, та ще й друзі по клубу, які прийшли підтримати, ніскільки не підтримують, скоріше жартують, а жартики в них ще ті, один Міша утримується, знає що це через нього.
#4318 в Сучасна проза
#11209 в Любовні романи
#2763 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 06.08.2019