БІЙКА ІЗ ЗАОЧНИКАМИ

Ситуація з електроенергією налагодилася.  У навчальних закладах знову завирувало життя, люди почали адаптовуватися до реалій воєнного життя і ніби навіть всі видихнули із полегшенням та не продавці ліхтариків. Багато ділків прогоріли лишившись із горами неліквідного товару, адже щойно повернулося регулярне постачання електроенергії потреба у таких товарах просто зникла.Навіть за пів ціни ніхто вже не купував їх.

З цією проблемою зіткнувся і Максим, кімната якого була повністю забита різними світильниками. Згодом комендант повідомила що підселить до нього тихенького хлопчика, який теж не зміг вжитися зі своїми попередніми сусідами тож коробки із товарами необхідно було терміново кудись подіти.

Хлопець вирішив зробити добру справу тому знайшов у соціальних мережах військових, що боронили Україну від загарбників на східному напрямку і надіслав їм майже усі свої запаси. Звісно ж він втратив кругленьку суму, але військовим ці речі набагато потрібніші та і як не крути, а хлопець устиг непогано заробити ще й отримав крутий життєвий досвід тому він був повністю задоволений собою

Сусідом виявився першокурсник зі світлим волоссям та страшною жагою до навчання. Він постійно читав книги, повторяв домашні завдання і навіть відео на ютубі, котрі він переглядав, були про різні задачі та теореми. Він був дуже мовчазним, а от Максим поговорити любить, та в цілому його все влаштовувало, адже Дмитро не заважав йому. Тому він не був проти такого сусідства хоча і почував себе менш комфортно.

У заочників почалася сесія тому вони почали з'їжджатися до коледжу й оселятися в гуртожитку в основному їх селили на першому поверсі. І здавалося б яка різниця. Нехай собі люди вирішують свої питання. Та склалося не так як гадалося. Уже із самого ранку лунала гучна музика із кожної кімнати, а заочники таке враження, що приїхали не екзамени складати, а до друга на весілля. Вони скуповували купу алкоголю і пили його вранці перед екзаменами для хоробрості, в обід після екзамену, щоб відсвяткувати, ввечері щоб на ранок було добре і вночі, тому що не спиться.

Вони влаштовували бійки біля входу в гуртожиток, лякали перехожих і навіть побили якогось викладача просто, тому що їм так захотілося, коли прийшли у кімнату до одного із таких заочників із поліцією та комендантом то виявили в шухлядці тумбочки купу лайна присипаного цукром. Він пояснив це тим що до туалету йти було лінь, але він присипав цукром тому  запаху не має бути.

Інший намагався запихнути цілу запечену курку в унітаз і затоптував її туди ногою, та щось пішло не так і він затопив половину поверху. Студенти очної форми просто ненавиділи їх за це і вже молилися, щоб ті швидше поїхали, хтось молився на ікони, хтось молив ректора у вигляді письмових скарг, а хтось йшов розбивати їм лиця. Ці сутички часто завершувалися приїздом поліції та швидкої допомоги тому ввечері навіть вийти у коридор було страшно.

Одного із таких вечорів до максима у кімнату завалилося кілька п'янючих заочників,які почали вимагати гроші у хлопців

- ану пожерти  нам накрили! І за пляшкою нам зганяй! - нахабно вигукнув заочник,його голос звучав грубо, але язик заплітався від алкоголю  

- І взагалі женіть нам усі гроші що у вас є! - вигукнув інший заочник

- Мужики! Є п'ятдесят гривень. Це все що лишилося на дорогу додому. Забирайте! Ми неповнолітні.Спиртне нам не продадуть у будь-якому випадку. Ось візьміть і йдіть, а ми поки накриємо стола,- посміхаючись сказав Максим. Він мав надію що вони підуть, а він дуже хутко закриє двері й більше нікому не відкриє їх до ранку. Адже якщо поводити себе необережно, то бійки не уникнути, перевага далеко не на його боці.Він сам, бо навряд його сусід що навіть зараз читає якусь книгу чимось зможе допомогти та і Максим не боєць, а їх троє.

- Справді останні?

- Так, - сказав хлопець.Звісно ж це були не останні гроші, але більше їм віддати він не був готовий

- Тоді винесемо трохи барахла із твоєї кімнати.Ти ж не проти? - хитаючись мовив заочник і потягнувся до принтера уже уявляючи як понесе його в ломбард 

- А ти чого читаєш? Розумний сильно чи що ? Ану рііівняйсь,коли старші до кімнати заходять,- вигукнув інший заочник у бік Дмитра.

- Як ви вже дістали кляті виродки,- відірвавшись від книги кинув лютий погляд на заочника хлопець. Його голос звучав моторошно і здавалося що він їх зараз повбиває. Дмитро акуратно поклав книгу на стіл що стояв біля ліжка після чого вхопив кросівка і жбурнув прямо у пику, тому що потягнувся до принтера, вже за секунду перед очима Максим щось промайнуло...це була нога Дмитра що поцілила п'яткою прямо у підборіддя іншому. У цей момент хлопці зіткнулися поглядами, Максим був шокований і трішки наляканий, а у погляді Дмитра була порожнеча. Йому було цілком байдуже хто там і що вимагав, але заважати йому читати книгу ніхто не смів.

- Ах ти ж малий покидьок, - вигукнув третій заочник і кинувся на Дмитра із ножем зі спини

- Я дурень і зараз усіх тут покладу! - щосили вигукнув Максим і вхопивши сковорідку що стояла на іншому столі хотів ударити нападника по голові та той відскочив, але у цей момент нога Дмитра досягнула скроні нападника, а на іншу він ефектно приземлився дивлячись згори вниз на хлопця що впав на підлогу від його удару 

- Крута зброя,- сказав Дмитро

- Оце вертуха! Та ти що!,- вигукнув Максим та у цей момент заочник у якого сусід максима жбурнув кросівком накинувся на Максима і повалив його на землю та хлопець не розгубився і вперіщив йому щосили сковорідкою по голові ще в падінні. Удар завдав шаленої болі нападнику, заочник почав вити як дикий поранений пес і місити кулаками Максим.Хлопчина ж просто закрив рурами лице, щоб менше постраждати.