Оля, Володь і Макс кинулися до порталу, не роздумуючи більше. Тіні намагалися зупинити їх, але вони проривалися. І в останній момент, коли вже здавалося, що їх знову поглине темрява, світло виблискувало яскравіше.
Пробивши темряву, вони виявили, що більше не стояли в лісі. Вони опинилися на просторій галявині, з вітром, що обдував їхні обличчя. Ніби все стало нормальним, як в їхньому старому світі.
Але Оля оглянулася назад, і ліс не зник. Він стояв там, чекаючи їх. Він чекав наступних жертв. Ліс завжди буде тут. І вони — частина його.
Темрява не відпустила їх.