Глава 13

Чомусь саме цей вчинок Чаклуна повністю заспокоїв Еленвара. Він перестав ікати. Шмигнув носом пару разів і, зігнувши ногу, яку вилікував пес, підвівся. Чаклун, стиха лаючись і хитаючись, пішов до списа і, піднявши його, знову спираючись, пошкандибав у бік замку.

А ще Еленвару вже зовсім не хотілося називати Чаклуна Чаклуном… Усі ж знали, що його звали Вейл’О Тур. Раніше це звучало так страшно. А тепер — як стомлений бувалий лицар, десь посередині між юністю та старістю. Вже цілком зрозуміло, що пан О Тур — справжній захисник Королівства. Можливо, найпотужніша його зброя та броня водночас. Тепер ясно, чому Еленвара терміново послали просити у нього допомоги. Мабуть, до того моменту було невідомо, де пан О Тур пропадав, а тепер стало відомо, що він знову з’явився. І тепер зрозуміло, чому барон спокійно собі жив по сусідству з «жахливим Чаклуном».

І в цей момент Еленвара осяяла здогадка. Чи не за тим самим його послали до барона? Чи не це було у листі короля, який суворо заборонялося відкривати? Може, у листі король наказував барону просити допомоги у Чаклуна? Пан О Тур сказав, що з’явився лише тиждень тому. А п’ять днів тому саме Еленвара обрали для місії з доставлення листа, бо він краще за всіх керував технічно вдосконаленим скакуном. Еленвар, озираючись і переосмислюючи цю здогадку, вирішив відкрити лист. Хто вже зараз дізнається, як він був відкритий? Він швидко дістав конверт із внутрішньої кишені й, поспіхом розриваючи печатку королівської канцелярії, витягнув аркуш. Там були короткі рядки, написані вишуканим почерком:

«Шановний пане Гульмаху Фонтире Сан-Торинський! Королівська військова адміністрація вітає Вас. Ваш минулий наказ №55671 щодо утримання прилеглих володінь у безпеці та повної ліквідації ворога на підступах до внутрішніх частин королівства наразі змінюється. Нещодавно королівська розвідка доповіла, що колишній Червоний Барон прикордонних земель та Ваш найближчий сусід, а нині відступник, єретик та носій екстремальної й забороненої магії Вейл’О Тур після року відсутності знову з’явився у своєму маєтку.

Тому, виходячи з вищевикладеного, цим листом, згідно з наказом №55790, доводимо до Вашого відома його короткий зміст: за будь-яких умов, обставин та наслідків отримати згоду на військову підтримку з боку Вейла’О Тура у війні проти навали з Безодні. Також цим наказом дозволяємо повідомити Вейлу’О Туру, що в разі згоди він отримає назад свій титул, землі та привілеї, які втратив з власної провини! Відмова або провал завдання не приймається і прирівнюється до державної зради.

P.S. Шановний пане Фонтире, ми знаємо, що Ви тримаєте образу на Вейла’О Тура за те, що він власноруч відмовився від присяги Королівству після перемоги над нашим беззаперечним Королем-Героєм, але загроза з боку Безодні значно більша за будь-які попередні. Тому знову отримати в арсенал Королівства таку страшну і непереборну зброю, якою є Вейл’О Тур в одній особі — це питання національної безпеки! Королівська військова адміністрація і сам Король особисто покладають на Вас великі надії. Без підтримки Вейла’О Тура виграти у цій раптовій війні буде вкрай важко. Особливо, якщо ворог зможе переманити на свій бік носія магії Вічної Темряви — Верховну Відьму та колишню військову баронесу Північних земель Лакрію Сатанат-Аламатську».