Темрява

Я сиджу у темряві нічній,

Тишина пронизує душу...
На шибках замерзає іній,
Я повідомлення тобі пишу...
За вікном співають птахи,
Зима в повному розпалі...
Та в душі панують страхи
Розпалюючи полум'я печалі...
І вирує всюди безтурботне життя,
Всі веселяться і майбутнє будують...
А з іншої сторони страшне забуття,
Гинуть люди і міста руйнують...
Тихо котиться з ока сльоза,
Роз'їдаючи норми моралі...
А весною була б гроза,
І заграли б на вікні краплі...
Я чекатиму біля вікна,
Заспокоюючи зранену душу...
Я не відчуватиму сна,
Але клятву любові не зрушу...
І світанок настане колись,
У цій темряві безпросвітній...
Ми по лезу ножа пройшлись,
У момент непростий ностальгійний...
Дочекалися ми відчуття,
Які раз у житті стаються...
Та ми не відійдем в небуття,
Доки наші серця в унісон б'ються ...

Marisabel

Подобається

#709 в Різне
#108 в Поезія

У тексті є: кохання на відстані

Відредаговано: 19.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись