1. Неспокійна подорож

Андрій сидів на даху першого транспортувалника, що знаходився в голові колони, і прикриваючи цигарку вслуховувався в темряву. Це була не перша його поїздка, але всеодно на душі було неспокійно. Повернувшись назад він помітив що до нього підходить сергій, хоч і молодий, але вмів прокладати найкращі і найбезпечніші маршрути в цій триклятій темряві. Підійшовши він озірнувся довколо і пошепки запитав:

 - Тобі не набридає палити - і посміхнувшись додав - може і мені спробувати.

 Суворо подивившись Андрій промовив - Ти ж і сам прекрасно знаєш що я з тобою зроблю за куріння - і вдивлюючись в темряву про себе прошепотів -я б і сам радий покинути це діло.

Простоявши хвилин 10 Сергій повідомив що за годину світанок, і зник в дверях транспортувальника. Андрій викинувши окурок підвівся з місця і рушивши до дверей про себе подумав - Сподіваюсь все буде добре. Не встиг він зачинити двері як до нього підбіг капітан охорони і з жахом заявив

  - На нас прямує стадо биків.

 Негайно всі до зброї і виставте турелі з прожекторами на транспортувальники -заволав Андрій і ринувся до своєї кімнати - Авжеж все буде добре біс мене бери, більше ніколи про це не думатиму - прошипів він одягаючи захисну амуніцію. Одягнувшись андрій попрямував до відсіку водія і з суворим поглядом запитав:

 - Далеко до руїн?

 - Хвилин за 20 мали в'їхати до Септума, якщо розігнати двигуни можемо встигнути за 15 - відповіли йому водії;

Андрій на кілька секунд задумався, а коли рейнджери востаннє чистили Септум, і сказав:

 - Розганяйте мотори, ми не зможемо дати відсіч бікам в полі.

побачивши в кутку водійскої кімнати Сергія, він підійшовши сказав:

  - Забарикадуйся у відсіку з товарами, і головне не смій хоч якось постраждати;

 - але я також хочу дати відсіч, я вже не дитина - з жалістю промовив він - для чого ти вчив мене стріляти?

 - Я вчив тебе стріляти для захисту, а не для того щоб ти воював на передовій, тим паче за годину світанок, тому йди в скадський відсік і не геройствуй!

Сергію не було чим заперечити, з моменту смерті його батька, лиш Андрій піклувався про нього, саме через це він поважав і слухав Андрія, він взяв зброю і попрямував вглиб транспортувальника. Андрій вийшов на дах транспортувальника оглянув всіх присутніх і голосно заявив6

 - Я забороняю вам помирати, ви всі повинні повернутись живими, хто не повернеться пригощає живих випивкою, всі зрозуміли?

 - Не відмовляйся потім від своїх слів - захохотіли хлопці  внатовпі.

 - Не підпускайте їх близько до каравану, і старайтесь менше вмикати прожектори, можливо ми зачіпили їх під час міграції.

 Лиш би в Септумі не було ніякої зарази - подумав про себе андрій і одягнувши маску прокричав:

 - Як тільеи хтось відчує запаморочення, відразу ховайтесь в середину, і да буде прокляте це чорне сонце.

Заїхавши до Септума водії припаркувались між двох багатоповерхівок, щоб бикам було менше місця для маневру, але на подив всіх бики зупинились на околиці міста, неначе їх щось нажахало і негайно розвернушись путились навтік. - Негайно погасити все світло - передав Андрій по рації - і старайтесь поменше шуміти, судячи з поведінки биків, тут є дещо набагато гірше.

 В цьому проклятому світі все змінилось, навіть звичайний бик був схожий на бронетранспортер, що могло їх нажахати - думав Андрій, роздивляючи околиці в прилад нічного бачення - щоб там не було сподіваюсь нас це омине.

 - До вечора залишаємось тут, тому не шуміти і не вмикати світло, переходимо на прилади нічного бачення - скомандував він, і оглянувши взвод охорони додав - всі в середину, без терміновості не виходити під сонячні промені.