ТЕМПОРАЛЬНИЙ ІНДЕКС МАЙОРОВА

Передмова

     Ця праця народилася на стику реальної фізики, суворих розрахунків та одного маленького, але сміливого кроку за межі сьогоденних доведених кордонів.
     Як у класичному оповіданні «Рівень шуму», іноді прорив стається не тому, що ми знімаємо зовнішні обмеження, а тому, що на певний час щиро припускаємо: «а що, як це вже можливо?» Я взяв існуючі формули, відомі ефекти й дані, зробив пів кроку в область, де сувора наука поки мовчить, і подивився, куди це веде. До речі, інженер і військовий журналіст-аналітик Майоров — реальна особа, і його розрахунки також реальні.
     «Темпоральний Індекс Майорова» — це не оголошення нового відкриття і не претензія на наукову істину. Це віртуальний експеримент і науково-фантастична гіпотеза, побудована так, щоб залишатися максимально чесною щодо того, що ми вже знаємо.
     Читайте це як запрошення поміркувати разом. Де закінчується розрахунок і починається уява — вирішувати вам.

Приємного занурення.

«UAP» — они стежать за нами

     UAP (Unidentified Anomalous Phenomena) — нерозпізнані аномальні повітряно-морські явища.

     У 2006 році в районі Жовтого моря було зафіксовано й фотодокументовано один із численних об'єктів (UAP), які раз у раз з'являються в різних точках планети напередодні якихось серйозних подій — природних катастроф, воєн, історичних зламів. Характерно те, що цей об'єкт був знятий із достатньою роздільною здатністю, аби роздивитися виступаюче на ньому обладнання та його елементи. Асиметричний корпус із виступаючими «пелюстками», яскраві цятки чи відблиски в певних місцях корпусу — можливо, якісь активні елементи, з виполіскуванням плазми або система вихлопу охолодження: тут технічних пояснень поки немає.
     Але ж інженерів зацікавила форма «пелюсток». Було висловлено припущення, що об'єкт пристосований для польоту саме в газовому середовищі з використанням ефекту Біфельда-Брауна. Виступаючі елементи — це електроди різної довжини, розміру та форми, на які подає величезну напругу асиметричний конденсатор, керуючи силою чистої тяги в бік меншого позитивного електрода. По суті, це електродинамічна силова установка, що створює іонний вітер.
     З погляду науки цей об'єкт не спростовує жодного з відомих людству законів фізики. Ефект працює тільки в газовому середовищі — у повітрі. У вакуумі він не працюватиме, що саме по собі передбачає факт: об'єкт має земне походження, просто застосовані в ньому технології поки нам недоступні, хоч і теоретично реальні.
     Цей ефект іонного вітру був відкритий Томасом Таунсендом Брауном та Полом Біфельдом у 1920 році в межах спроби пошуку взаємодії та управління ефектами, що створюються електрикою й земною гравітацією. У 50–60-х роках США спробували використати ці технології для пошуку шляхів вирішення проблеми антигравітації. Проте, зрозумівши, що відбувається взаємодія не з магнітним полем Землі, а тяга створюється за рахунок руху повітря, викликаного іонами (і що навіть теоретично в космос на такому двигуні не вийти), тему закрили. Хоча, якщо чесно, створити безшумний гелікоптер без лопатей з величезною вантажопідйомністю, де повітряна тяга створюється електромагнітним полем, було б дуже заманливою ідеєю. Щоправда, її реалізація впиралася в компактність й автономність потужного джерела живлення, що, як ви розумієте, ні наприкінці XX століття, ні тим більше зараз, на початку XXI століття, не є вирішеним питанням. Поки не вирішеним. Але чисто теоретично — вже можливим.
     І ось військові США чітко фотографують передбачуваний «іонний гелікоптер» або «іонний дрон» у 2026 році... Чия це технологія? Ну точно не інопланетна. І якщо її створила людина, то з якої епохи? На це запитання фізики й інженери дають обережний прогноз: така технологія з'явиться на Землі в проміжку 50–200 років. Плюс-мінус... Адже роботи в цьому напрямі вже ведуться. Але в тому, що це машина не з нашого часового проміжку, вони впевнені на всі сто.
     І тут виникає ще одне запитання: а чи є історія спостережень подібних об'єктів? Виявляється, є!

• 218 рік до нашої ери: на нашій планеті вирує Друга Пунічна війна. У Римі Тіт Лівій описує подібний «примарний корабель» із виступаючими щоглами та снастями, який сяяв у небі під час підготовки армії до війни з Ганнібалом.
• 74–73 роки до нашої ери: Війна з Мітрідатом. Плутарх писав про величезний об'єкт, який безшумно пролетів між арміями римлян і понтійців просто перед битвою. Щоправда, він писав, що об'єкт упав, але уламків ніхто так і не знайшов.
• 330 рік до нашої ери: армія Александра Македонського під час маршу спостерігала одразу кілька безшумних об'єктів, що пролітали над ними. Навіть описували легке дзижчання й подих вітру від цих «прибульців».
• 1561 рік: під час подій у Нюрнберзі, пов'язаних із релігійними конфліктами, над містом з'явилося кілька безшумних об'єктів, і нібито хтось із землі спостерігав зіткнення одного з них з іншим. Проте жодних фізичних підтверджень цьому знайдено не було.
• Подібне безшумне скупчення в небі над Базелем описують жителі в 1566 році. А в 1665 році поява великого безшумного об'єкта над Штральзундом перелякала місцевих рибалок і викликала релігійну паніку.

     Усі ці події сталися чітко напередодні вагомих історичних звершень чи катаклізмів.
     У 1942 році, через кілька місяців після оголошення США війни Японії, ППО над Лос-Анджелесом спостерігала проліт кількох безшумних об'єктів і, не розпізнавши «літаки», відкрила по них шквальний вогонь. Об'єкти виконали протизенітний маневр і майстерно вийшли з-під обстрілу. Жоден з них не був збитий, хоча з землі по них гатили з усіх стволів, а на бойових постах чітко бачили ціль. Згодом це назвали «Битвою за Лос-Анджелес», щоправда, пояснити громадськості, як зенітники ні в кого не влучили, не змогли й просто заявили, що стрілянина велася по «галюцинаціях».
     Починаючи з 40-х років XX століття, таких спостережень сотні тисяч. Численні випадки фіксувалися над ядерними об'єктами та військовими базами. Під час Другої світової подібні об'єкти взагалі були постійними гостями над усіма серйозними театрами воєнних дій і навіть супроводжували бомбардувальники союзників на великих висотах.
     Створюється загальне враження, що їх цікавить спостереження за перебігом різних історичних подій, контроль за появою небезпечних технологій (наприклад, ядерної зброї), документування подій і навіть спроби м'якого коригувального впливу. Як це було над ЧАЕС у 1986 році, коли зависання подібного об'єкта над зруйнованим четвертим енергоблоком у перші години трагедії, за свідченнями очевидців, різко знизило загальний небезпечний фон радіаційного викиду.
     У 2022 році, перед самим початком повномасштабної війни, а також упродовж наступного року, над Україною активність цих об'єктів стрімко зросла. Головна астрономічна обсерваторія НАН України опублікувала дані про дивні нерозпізнані об'єкти над Києвом та іншими регіонами. Але потім це списали на активність російської розвідки й забули. Щоправда, ненадовго.
     У 2023–2024 роках військовий експерт Сергій «Флеш» Бескрестнов дозволив собі публічне обговорення цього явища над зоною бойових дій на різних ділянках, заявивши, що ця активність не схожа на застосування якоїсь невідомої техніки противника. Він навіть наводив приклади відеодоказів із лінії фронту, але згодом усе звелося до міркувань про можливі новинки російського ВПК. Ніхто не захотів брати участь у дискусії про «тарілочки», аби не таврували божевільним.
     Саме тому звіт Головної астрономічної обсерваторії НАН України, підготовлений під час активної фази війни, плавно закопали в паперах. У звіті містилася не лише класифікація об'єктів, а й аналіз їхньої поведінки, прив'язка до місця й часу появи, висота, швидкість, загальна обстановка в районі події. Якщо частина об'єктів імовірно відносилася до застосування військових технологій, то низка випадків узагалі не піддавалася жодному поясненню через нереалістичну за своїми характеристиками поведінку та траєкторію руху — навіть для найсучасніших ракетних систем.
     Варто зауважити, що спостереження були зроблені не лише випадковими свідками, а й із застосуванням професійного обладнання з двох спеціалізованих дослідницьких об'єктів, що виключає помилку чи неправильне трактування. Логічним припущенням, що події в Україні на певному етапі стали місцем підвищеного інтересу для спостереження з боку когось через «критичність історичного моменту» чи важливість подій. Кого саме? Питання відкрите. Як і цікаво те, що спостереженням за «спостерігачами» зайняті й американці, й китайці. При цьому вони ставляться до появи подібних об'єктів без жодного скептицизму.