Глава шоста: Мрії збуваються

Аманда Грім сиділа в барі та за прикладом Сікача заливала горе віскі. Крім декана місцевого меду університету і нині покійної Віки знайомих в медичній сфері у неї не було. Як на зло в записнику зі схрону був тільки номер п'яниці паталогоанатома, який бандитів зашивав після стрілок. Її мучило одне питання — як підійти до клініки? Але тут її роздуми перервав якийсь голос:
- Нудьгуємо? 
Вона підняла погляд і побачивши зовсім ще хлопчиська років сімнадцяти:
- Забирайся. - була коротка відповідь.
- А що так не ласкаво? - Не вгамовувався "залицяльник" поклавши руку її на плече.
Відповіддю послужив удар лобом в переносицю. Він впав на підлогу.
Під загальний регіт усіх присутніх він встав і поліз до Аманди вже з кулаками. Вона не була налаштована на спілкування в якій би то не було формі, і просто вирубала кавалера що не відбувся.
- Є ще бажаючі познайомитися? - звернулася Аманда Гром до всього залу разом.
Як і очікувалося таких не знайшлося.
- Вставай — говорили приятелі переможеного допомагаючи своєму другові піднятися — Зараз ми тебе до однієї нашої знайомої медсестри відведемо ...
Закінчення фрази Аманда нечула, але і почутого їй вистачило що б моментально протверезіти.



Вокзальні кафе скрізь однакові: липкі столики, огидне кави, а їжу, якщо вам дорогий ваш шлунок, краще і не пробувати. Місто Верф в цьому плані не був винятком. Сидячи в прокуреному залі Аманда Грім немов рентгеном сканувала сидячу поруч з нею дівчину років двадцяти.
Після інциденту в барі Аманді Грім згадався їх остання розмова з нині покійної Вікою. З усього "словесного проносу", як би цю промову назвав би Стівен Сікач, примітною була одна фраза: "Нова практикантка чомусь звільнилася".
Трохи покопирсавшись у всесвітній павутині, а якщо бути точніше на офіційному сайті клініки "Едельвейс", вона виявила ім'я Юля Сергіївна Коржакова і запис про звільнення буквально на наступний день після смерті Артема Пивоварова. Напружив мозок Аманда згадала що "практикантка" це не посада, а прізвисько молодої медсестри.
Звільнилася за власним бажанням, або запропонували піти "по тихому", без скандалу? Це питання вона мала намір з'ясувати на пряму у самої Коржакової.
Вирішив не пороти гарячки й не ломитися додому Коржакової о третій годині ночі, в нетверезому вигляді Аманда Грім почекала до ранку. О шостій вона встала за дзвінком будильника, якого проклинала як ніколи раніше, вона дещо привела себе в порядок і закинула похмільне тіло в авто. Через пів години вона вже була у під'їзду, і як раз вчасно що б застати Юлію Коржакову що вантажить свої валізи в таксі.
Простежив за нею вона і приїхала на вокзал. Перегородив дорогу дівчині вона попросила приділити їй кілька хвилин уваги, а як аргумент послужив Глок замотаний в куртку, націлений їй в черево.



Ось уже хвилин п'ять Аманда Грім випиваючи чашку за чашкою самої міцної кави який тільки змогли зварити в цій забігайлівки відверто розглядала Юлію Коржакову. Середнього зросту, струнка, з волоссям золотистого відтінку. На шиї у неї висів кулон у вигляді сердечка.
- Звідки кулон? - запитала Аманда.
- Бабця в спадок залишила.
- Будеш брехати пристрелю. Кулон явно тільки з майстерні, ручна робота. Повторюю питання — звідки кулон?
- Подарували. Ви від його колишньої дружини?
- Питання тут задаю я — прошипіла вона з такою злобою що злякала сама себе.
Її зображення в склі кафе не додало їй оптимізму. Розпатлане волосся, синці під очима від недосипу, стара майка обрана по принципу "Що перше випало з шафи" і шкіряна куртка намотана на руку з пістолетом.
- Слухай подруга — більш дружнім тоном продовжила розмову Аманда — Вигляд у мене ще той, самопочуття не дуже, а настрій взагалі паршивий. Так що не псувати мені з ранку нерви, а відповідай на питання — Чому пішла з "Едельвейса"?
- Я зустріла чоловіка своєї мрії і їду до нього в Київ.
- Що?
Коржакова полізла в сумочку й Аманді довелося докласти зусиль що б не натиснути на курок.
- Не так різко.
- Вибачте. Ось — сказала вона подаючи мобільний телефон.
Там були відкриті спільні фото Юлії з чоловіком років сорока. Нічого пікантного, просто селфі на тлі природи, або спільні фото.
- Це ж цей з віп палати психіатрії. Депутат з Києва.
- Саме він — підтвердила вона.
- А як ти з ним познайомилася? Ти ж в інтенсивній терапії працювала.
- Як то в ліфті разом застрягли, розговорилися потім зустрілися пару раз і як то непомітно ...закохалися.
- І приховували від усіх?
- А що накажете робити? Якби дізналися мене дівчата розірвали б на частини.
- І самою активною була б Вікторія — про себе додала Аманда Гром.





Ситуація в загальних рисах виглядала так — один чиновник вищого ешелону розлучався з дружиною. Вона зробила все можливе і не можливе щоб очорнити репутацію чоловіка. У хід йшло все — від подробиць особистого життя, на половину з брехнею, до звинувачення в домаганнях їх же власних дітей. Преса з задоволенням смакувала все нові та нові брудні подробиці, поки вона одного разу не прокололася в одному ток-шоу назва свого чоловіка "кабелем" і "імпотентом" одночасно.
В результаті розлучення дали, дітей залишили з ним, але нерви пошарпали сильно. Депутату, котрий починав з рекету в дев'яностих, все було як з гуся вода, але ось дочкам дісталося. Їх буквально переслідували по п'ятах журналістів маючи намір отримати коментар у цій справі.
Депутат вирішив їх забрати поки все не утрясеться. Але постав питання — куди? Поки були в процесі розлучення закордон відпадав, а після, перебуваючи під прицілом телекамер, світити свої реальні доходи було не с руки. Тут то через знайомих, приятелів, родичів і спливла клініка в Верфі. Віддалене місце в провінції якомога далі від усього цього бруду.
Залагодив всі юридичні справи він приїхав до дітей, і сам залишився на деякий час в місті. Відразу ж депутат потрапив "на приціл" до нині покійної Вікторії. Котру "відшив" на очах у всієї клініки особливо не підбираючи слів. Аманда тоді якраз виписувалась і була свідком цієї сцени.