Глава п'ята: Медичний спрут

Аманда Грім їхала в офіс покладаючись на здобуті відомості особливі надії. В кінці то кінців в історії хвороби повинні були відзначити на підставі чого був зроблене перевезення хворого з однієї лікарні в іншу. Офіс, з недавніх пір переїхав в центр міста. Біля будівлі офісу була стоянка. Припаркувавшись на своєму звичайному місці їй залишалося пройти буквально метрів тридцять до нового офісного центру. Але завернув за ріг вона отримала удар по голові.


Прийшовши до тями вона виявила що лежить за будівлям біля сміттєвих баків. Голова сильно боліла, доторкнувшись до неї вона відчула що щось липке. Піднісши долоню до очей побачать що це була кров.
Дійшовши до офісу вона промила рану, яка виявилася дрібницею, і стала оглядати кишені. Гаманець був на місці, а ось ні телефону, ні флешки не виявилося. Тоді в її мозку різко склалася картинка — зникли всі носії інформації відразу ж після відвідування лікарні. Аманда в стані близьким до паніки побігла до письмового столу.
За час їхнього знайомства Стівен Сікач подарував кілька подарунків. Один з них в наше століття виглядає трохи дивно — телефонна книга, точно така ж яку вона знайшла в схованці. Мало того він буквально стояв над нею поки Аманда переписала всі номери з телефону. Тоді вона вважала це дивацтвом, марнуванням часу, але зараз була вдячна за його наполегливість.
Аманда знову і знову набирала номер Віки, але у відповідь лише довгі гудки. Домашній теж мовчав.




Тіло Вікторії Олександрівни Семенової було знайдено поліцейським нарядом не далеко від клініки. Жителі сусідніх будинків помітили що одна і таж машина вже кілька годин припаркована на одному і тому ж мистці та викликати поліцію. Прибув наряд і виявив в авто труп Вікторії.
Причина смерті-передозування сильними лікарськими препаратами. У машині були знайдені використані шприци та порожня пачка від препарату. У клініці де вона працювала фіксувалися неодноразові зникнення даного препарату, колеги згадали про зміни настрої та невдачі в особистому житті, а керівництво поспішило якомога швидше "зам'яти" цю справу.
- І що тебе не влаштовує? запитав літній чоловік в білому халаті сидячи за столом у своєму кабінеті, закриваючи теку з матеріалами вже закритої справи.
Звали цю людину Віталій Васильович Глинський, а по професії він був деканом місцевий мед університету. Він був старим другом її сім'ї й погодився вислухати Аманду.
- Пригнічений настрій від невдалого особистого життя знімала за допомогою препаратів — продовжив декан — Просто не розрахувала з дозуванням. Таке зараз часто-густо. А те що в клініці хочуть "зам'яти" цю справу, з моральної точки зору звичайно не красиво, але з іншого — Вікторії вже все одно, а реклама подібного роду клініці не потрібна.
- Ви її знали? - запитала Аманда Гром.
- О так — без тіні сорому відповів Глинський.
- Невже вона була схожа на наркоманку? І потім вона працювала в лікарні, навколо лікарі, повинні були помітити що вона під кайфом.
- Скажу особисто за себе — я двадцять три роки в хірургії відпрацював, а не в психології або психіатрії, так що вона мене цілком могла обвести навколо пальця. А з приводу колег — судячи з усього вона приймала вдома або на шляху додому, а наркомани дуже хитрий якщо їм потрібно приховати свою залежність. Ти цю розмову до чого затіяла?
- Був випадок, пару місяців назад одна з колег запідозрила Віку в тому що вона коханка її чоловіка. Тоді справа закінчилася просто вирваним волоссям, але жінка злобна і могла затаїти образу.
- І помститися при нагоді. - за неї закінчив Глинський.
- Добре почекай. Організуємо повторний розтин.
В принципі Аманда Грім не так вже і брехала з приводу сварки з колегою, такий інцидент реально мав місце та Аманда, як вчив її Сікач тримала його про запас. Декан підняв трубку і набрав номер телефону. Спочатку його розмова була бадьора і весела, але під кінець він весь покрився потом. Поклавши тремтячими руками трубку телефону він сказав:
- Може чула приказку "У кожного лікаря своє кладовище"?
Аманда кивнула у відповідь
- Так ось — продовжив він — За двадцять три роки практики у мене не все так гладко як хотілося б. Мені тільки що нагадали про всі мої грішки, і сказали що якщо я не перестану пхати носа в цю справу вони спливуть. Єдине що я тобі скажу — зазвичай так встають на диби коли потрібно прикрити когось свого.