Глава четверта: В клініці

Після розмови Аманда Грім попрямувала до міста. З початку вона заїхала в автошколу. Їх у Верфі було три. Одна для екстремальних водіїв, друга загального напрямку і третя для "мажорів". Там їй підтвердили що Артем Пивоваров і Маргарита Грицак дійсно навчалися в один й той же час.
Після цього шлях її лежав в клініку "Едельвейс". Найбільш елітна клініка міста, тут поправляли здоров'я мер міста з губернатором, великих бізнесменів, місцевий авторитет словом еліта суспільства. Прекрасно розуміючи що потрібні відомості їй на блюдце не подадуть вона вирішила діяти виходячи з приказки: "Базіка — знахідка для шпигуна"



- Здрастуй Віка. - Звернулась Аманда до дівчини, що сиділа за вікном реєстрації.Середнього зросту, в обтягуючому халаті демонструючи свої груди третього розміру, з зачіскою аля Мерлін Монро, блондинка, в анекдотичному сенсі слова.- Аманда. Давно не бачилися. - щиро зраділа Вікторія відірвавшись від полірування нігтів, але тут же насупилася — У тебе щось сталося?
- Та ні, нічого серйозного.Просто згадала що потрібно до стоматолога на профілактику. Коли до нього можна на прийом?
- А ти що не знала?
- Він у весільній подорожі зі своєї медсестрою.
- Зі Стеллою? - якомога більше переконливіше зіграла подив Аманда. 
- Зі Стелою — з часткою заздрості в голосі відповіла вона — І що він у ній тільки знайшов?
- А як давно?
- Слухай ти заходь до мене. Кави поп'ємо. Все одно людей немає.

За наступні пів години Аманда Грім отримала таку дозу інформації що завис би самий просунутий комп'ютер.
- Уявляєш депутат з Києва виписався. Нова практикантка чомусь звільнили. Головного хірурга дружина з коханкою застукала і вигнала з дому ... - і так далі з розряду "найсвіжіші плітки".
З Вікою вони познайомилися кілька місяців тому, коли вона лікувала там вогнепальне поранення. Весела, життєрадісна, легка йшла на контакт. Не відомо за які заслуги її взяли на роботу, хоча чутки ходили одного покрою, але за її власними словами головним мотивом при виборі місце роботи було бажання "підчепити" багатого хворого, або забезпеченості лікарями. Що вона особливо і не приховувала.Не те що б вона була обділена чоловічою увагою, навіть навпаки, але за два роки нічого серйозного в плані особистого життя.
Відчуваючи що її мозок ось-ось закипить від отриманої інформації, хоча ніде правди діти іншим разом вона б з задоволенням це послухала, Аманда пішла на провокацію.
- У тебе нова сумочка?- показала вона на вішалку де висіла червона сумочка і як би ненароком перевернула на неї каву.
- Ой пробач — сказала вона витираючи (насправді тільки розмазуючи)пляму — Я випадково.
- Нічого, нічого.Я зараз переодягни халатик і повернуся. - сказала Віка прямуючи до завгоспа.
Поки вона йшла по коридору Аманда дякуючи всевишнього за дурість Віки, яка полінувалась вимкнути комп'ютер, ввела в пошук ім'я пацієнта і скопіювала на свою флешку історію хвороби. Вона саме закінчила коли повернулася Віка.
- Приємно було поговорити, але у мене справи. Ще зустрінемось.