Темноріччя

ля

Вийшовши в передмістя,
Трохи сповільнив крок.
Падало жовте листя
Повністю зник зв'язок,
Сонце котилось долу,
Жалібно плакав кіт,
Хтось вже сідав до столу,
Пара, сім'я чи рід.
Хтось цілував дитину,
Може гуляв собак,
Може зібрав родину,
Свято... Чи й просто так...
Став під засохлу сливу,
Мертве старе гіллЯ,
Голову звівши сиву
Вверх, він промовив "ля".

Аарон Краст

Подобається

#2260 в Різне
#440 в Поезія

У тексті є: смерть, втрата, падіння

Відредаговано: 23.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись