Глава 23. Без запрошення

Маєток сяяв. Страв і напоїв було більш ніж досить. Ніхто не сумував. Оксана не сумнівалася, що її бал вийшов не гірший, ніж у сусідів, і його ще довго будуть захоплено обговорювати. Не дарма ж вона запросила журналістів з двох найвідоміших пекельних видань. Оксана запланувала традиційний кінець свята – салюти і фейєрверки з тисячами сяючих зірочок у повітрі. Випадок припас цілий арсенал, підсилений демонськими штучками, і пояснив персоналу, як діяти. Треба було, щоб настала темрява, і Оксана радо очікувала на розвагу.

Раптом до зали увійшов демон у чорному з загоном озброєних воїнів. То був Звичай! На поясі в нього висів меч. У руках він тримав бомбу. Її механізм ритмічно цокав. Музиканти перестали грати, розмови стихли.

- У маєтку мого батька я бачу жах і розпусту, - почав Звичай, його слова гучно розносились по залі. – Людська жінка годує демонів сирою рибою і вважає, що це правильно. Огидні вампіряки стоять он там, і спокушають наших жінок. Наші діти дивляться на голі животи блудниць і починають думати, що це правильно. Ні і ще раз ні! Азорино, ти захопила трон Асмодея, але не досягла його величі. Поруч з тобою чоловік, який не думає про славу демонської раси, а мріє про іншу жінку! Про мою нікчемну сестрицю! А вона зраджує з ним! Скоро він покине тебе, чим остаточно зганьбить трон! Але я цього не допущу! Оксано, забирайся назад до земного світу, залиш демонів і цей маєток. Ти тут чужа і ніколи не станеш своєю.

Азорино, я більше не підкоряюся твоїй владі! Я не перший, але й не другий! Корона князя пекла по праву належить мені! А ти не владна навіть над Фатумом! Ти…

- Гарна бійка – найкраща розвага на будь-якому святі, - перебила братика Оксана. – Ти приніс бомбу, а під маєтком чекає військо?

- Так, щоб знищити вас усіх! Але шанс є – підкоріться мені зараз і ніхто не постраждає.

- Який ти впевнений. Прийшов аж сюди. Кинув виклик княгині пекла, - процідила Азорина. – Тут жінки і діти шанованих демонів нашого світу, які прийшли розважитись і залишили зброю при вході. Ти скористався тим, шо маєток менш захищений, ніж палац у столиці. Знаєш тут всі ходи і виходи, підкупив чи залякав слуг, які добре знають, на що ти здатен. Наскільки потужна твоя бомба?

- Рознесе до цеглини, - хижо усміхнувся Звичай. – Я додав трохи ядерного заряду. Вклоняйтесь мені! Визнайте мою владу!

Його обличчя кривилося, Оксана подумала, що він може підірвати бомбу просто так, задля своєї збоченої втіхи. Як же сталося, що вона подумала про все, крім суперпотужного загону охорони? Як його пропустили? Як вона пропустила змову і підставила Азорину під удар? І звідки клятий маніяк дізнався про неї і Фатума? Все, що він тут наговорив – брехня! Задушити б його!

За спиною Азорини вже розгорталися чорні крила, коли все навкруг несподівано занурилося в темряву.