Глава 21. Випадок і вампіри

Це було чисте божевілля – стояти отак у саду, де будь хто міг щомиті вискочити на доріжку, і цілуватися. Спочатку Оксана відбивалася і не розмикала губ, а потім почала відповідати. У ту мить вона забула про все, відчувала тільки його гарячі губи на її губах. Фатум перервав поцілунок. Потім відійшов і перенісся, не сказавши ні слова.

Ввечері повернувся Випадок – веселий, енергійний і трохи хмільний. Він нічого не помітив і не відчув. Оксана і не рвалася щось таке демонструвати. Вони повечеряли у їдальні. Розказали один одному, як минув день. Фіолетове сонце тихо сідало за обрій. У Оксани було відчуття, що вона щось втрачає, дуже важливе. Випадок здавався їй найкращим другом, братом. Як же так? Невже достатньо одного нещирого поцілунку? Оксана не сумнівалася, що він був нещирим. І переслідував певну мету, поки не ясну. Стосунки з Петром привчили її до обережності. Той завжди мав на меті якусь пакість, але на початку загортав її у красиву обгортку. Купилась на фантик, взяла цукерку – а там гірке, таблетка від завищених очікувань. Лише з Випадком було безпечно і надійно. То хай так і залишається, думала Оксана.

- Приїздив Фатум. Вони з Азориною прибудуть на бал, - повідомила. – Просив подбати про безпеку. Азорина переконана, що в світі неспокійно. Зріє бунт чи війна, чи те й інше разом.

- Я з тобою. Захищу тебе, щоб не сталося, - Випадок глянув на неї серйозно, зелені очі блищали. Коли вони добралися до спальні, він приліг і відразу заснув. Хміль, ситна їжа, повний подій день. Оксана була рада, що він спить. Їй не хотілося сексу і нічого не хотілося. Згадувала шалений поцілунок з Фатумом, як далеко вони можуть зайти? Непомітно для себе теж заснула.

Їй снилося море, зелено-сині хвилі накочувались і відступали, знов і знов. Сон був такий яскравий, з такими кислотними фарбами, що вона згадувала його навіть зранку.

Випадок теж переглянув список гостей і заявив, що треба додати його друзів-вампірів.

- Запрошу їх вже на цьому тижні, ти ж не проти? – запитав Оксану.

- Тільки якщо вони не кусатимуть моїх дівчат і мене, - скривилась вона.

- В жодному разі. А якщо буде напад, вони допоможуть. Ти вже знаєш, що вдягнути?

- Спочатку я хотіла вразити гостей, підкреслити свою людську половину і вдягнути коротку модну в цьому сезоні сукню, - сказала Оксана. – Потім подумала, краще все-таки виглядати в традиційному демонському стилі. Як вважаєш?

- Справді, нелегкий вибір, - розсміявся Випадок. – Я за демонський стиль. Тоді ніхто не роздивиться, які стрункі у тебе ніжки. Тільки я це знатиму.

- Але персонал буде в короткому і сучасному. Дівчата-хостес у топах, щоб видно було животики.

- Демони шаленітимуть!

- Треба вибрати для тебе костюм. Перемістимось на закупи?

- Я обіцяв вампам допомогти з вибором костюмів, заодно куплю щось класне і для себе. Ми вже домовились.

- Добре, - легко погодилась Оксана. – Я от думаю, чи вистачить місця для парковки? Страшенно бісить, якщо парковка мала і незручна.

- Перед маєтком достатньо місця, - заспокоїв її демон. – Глянемо разом, якщо треба, можна розширити.

Зі спільно-вампірських закупів він теж повернувся хмільний. Оксана розізлилася, ця дружба вже її дістала.