Розділ 59

Анна повернулася додому, так і не дізнавшись, що саме приготував Алекс. Вона була схвильована, але водночас трохи зла – він завжди робив щось несподіване, змушуючи її гадати до останньої хвилини.

Вона прийняла душ, зробила легкий макіяж і вже збиралася вдягнути зручний домашній одяг, коли їй знову прийшло повідомлення:

"Одягни щось гарне. Чекаю тебе біля виходу."

Анна закотила очі, але не змогла приховати усмішки. Вона вибрала елегантну чорну сукню, яку Алекс одного разу купив для неї, і одягла тонке кольє, яке він подарував їй на їхню першу дату.

Коли вона вийшла, біля під’їзду стояв чорний автомобіль. Алекс вийшов із нього, виглядаючи, як завжди, бездоганно – чорний костюм, біла сорочка, легка усмішка, яку він зберігав лише для неї.

— "Прекрасно виглядаєш," — він узяв її за руку і м’яко поцілував у зап’ястя.

— "Ти міг би хоча б натякнути, куди ми йдемо," — Анна глянула на нього з підозрою.

— "Терпіння, кохана," — Алекс підморгнув і відчинив перед нею двері машини.

Коли вони приїхали, Анна побачила красивий ресторан на даху будівлі. М’яке світло свічок, панорамний вид на місто, приглушена музика – усе виглядало так романтично, що в неї перехопило подих.

— "Алекс..."

— "Ти заслужила на гарний вечір," — він провів її до столика, подаючи руку.

Вони сіли, і Алекс уважно подивився на неї.

— "Я знаю, що тобі нелегко. Моє життя не завжди дозволяє мені бути поруч стільки, скільки ти хочеш. Але я хочу, щоб ти знала – ти для мене найголовніше."

Анна здивовано подивилася на нього.

— "Ти серйозно?"

— "Абсолютно," — він нахилився ближче.

Анна відчула, як її серце забилося швидше. Вона не могла повірити, що цей небезпечний, владний чоловік міг бути таким ніжним тільки для неї.

— "Я люблю тебе, Анно," — його голос був тихий, але сповнений сили.

Вона відчула, як її очі наповнилися сльозами.

— "Я теж тебе люблю..."

Алекс м’яко взяв її обличчя в долоні і поцілував так пристрасно, що вона ледь не забула, де вони знаходяться.

Ця ніч була особливою. Вони обидва це знали.