Розділ 51

Анна сиділа перед Алексом, її серце розривалося від емоцій, але вона намагалася залишатися спокійною. Він уважно дивився на неї, і вона могла бачити, як він переживає за те, що відбувається між ними. Але вона не могла приховати своїх почуттів, навіть якщо це було важко.

— "Я дуже скучаю за тобою, Алекс," — сказала вона тихо, її голос тремтів. — "Але ти знаєш, що мої почуття до тебе чисті. Я не знаю, що з нами буде, але я хочу, щоб ти знав: я готова бути з тобою, готова пройти цей шлях."

Алекс помітив її сльозу і, без жодних сумнівів, наблизився до неї. Він обережно провів рукою по її щоках, витираючи сльозу, і подивився в її очі, які були повні емоцій.

— "Не плач, кохана," — прошепотів він, його голос був ніжним і повним турботи. — "Я теж скучав за тобою. Ти — моя сила, і я зроблю все, щоб ти була щаслива."

Анна посміхнулася крізь сльози. Вона відчула, як її серце знову наповнюється теплом. Всі сумніви і страхи поступово відступали, залишаючи лише чисту і сильну любов. Вона знала, що їхній шлях буде нелегким, але це не мало значення. Вони мали один одного, і цього було достатньо, щоб продовжувати.

Алекс наблизився і поцілував її в лоб, його поцілунок був лагідним і обіцяючим. Анна закрила очі, відчуваючи, як її серце спокійно б’ється в такт з його. Вони були на межі чогось нового, на межі змін, але ці зміни вже не здавалися такими страшними. Вони йшли разом, і це було найважливіше.

Анна посміхнулася, знову дивлячись йому в очі.

— "Я знаю. І я буду з тобою. Завжди."

І хоча їхній шлях був лише на самому початку, вони вже відчували, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі. Їхня любов була чистою і безкорисливою, і це було найбільшим скарбом, який вони могли дати одне одному.