Емілі і Дан знову прийшли до архіву. Цього разу їхня мета була чітка: переглянути всі справи за останні тридцять років, де фігурували обидві жертви, щоб знайти людей, у яких міг бути мотив проти них.
— Почнемо з хронології, — сказала Емілі, відкриваючи першу папку. — Нам треба зрозуміти, хто міг мати конфлікт із Майклом Тернером і Джонатаном Маршаллом, хто їх знав і які справи про них залишили слід у поліції.
Дан кивнув і почав систематично переглядати записи: зниклі, виклики, повідомлення про сварки, дрібні кримінальні епізоди. Вони порівнювали імена, дати та обставини.
— Тут ще один звіт про сварку Джонатана Маршалла на роботі, — сказала Емілі тихо. — Можливо, це наш потенційний мотив.
Вони занотовували все: конфлікти, позови, давні сварки, хто на кого міг тримати образу. Робота йшла повільно, бо доводилося переглянути десятки документів, щоб нічого не пропустити.
— Дивись, — вказала Емілі на запис, — це ще один чоловік, який мав конфлікт із Майклом Тернером. Збіг за датою і місцем.
Дан уважно перевіряв деталі:
— Якщо скласти все разом, можна побачити певні закономірності. Ми шукаємо людей, у яких був реальний мотив проти обох жертв.
Вони продовжували систематизувати записи, порівнювати їх із ДНК-зразками та свідченнями, намагаючись скласти чітку картину. Це не була справа з несподіванками — тут не було сенсаційних знахідок, лише кропітка робота і ретельний аналіз.
— Добре, — сказала Емілі після кількох годин роботи. — Ми маємо достатньо матеріалів, щоб виділити потенційні мотиви і підготувати другу статтю. Тепер можна об’єднати факти про Майкла Тернера і Джонатана Маршалла і показати, як все пов’язано.
Дан кивнув. Вони обоє відчували, що хоч і складна робота ще не завершена, але нарешті починає вимальовуватися зрозуміла структура справи і потенційні мотиви для злочинів.