Глава 18. Другий збіг

Минуло кілька днів після того, як Емілі і Дан відвідали останні дві родини та взяли зразки ДНК. Всі зразки вже були передані Ітану, і він обіцяв повідомити, як тільки з’являться результати.

Ранок розпочався буденно: редакція, думки про справу… Але раптово телефон Емілі завібрував. На екрані світилося ім’я Ітана.

— Вітаю, Емілі. Особу другої жертви встановлено. Це Джонатан Маршалл.

Емілі відчула, як серце стиснулося. Ім’я звучало знайомо, але вона не могла пригадати, де вже його бачила.

— Дякую, Ітане. Здається, я вже десь бачила або чула це ім’я, але не можу пригадати де. А який взагалі зв’язок між жертвами? Окрім схожих травм.

— Поки встановлюємо, — відповів Ітан. — Більше деталей наразі не можу повідомити.

— Чи можу я ще раз навідатись до архіву? Хочу дещо перевірити.

— Ні, Емілі, — суворо сказав Ітан. — Туди доступ мають лише співробітники слідства — це не для сторонніх.

Емілі зробила глибокий вдих, намагаючись не показати роздратування.

— Ітане, будь ласка… Ми допомагаємо вам з розслідуванням. Ми з Даном збирали для вас зразки ДНК, і саме завдяки цьому ви встановили особу обох жертв. Можливо, можна видати нам якийсь пропуск?

Пауза. Ітан мовчав кілька секунд, потім нарешті зітхнув:

— Добре. Але тільки під моїм наглядом і обережно. Жодних самостійних дій.

— Домовились, — тихо відповіла Емілі, відчуваючи одночасно полегшення і рішучість. — Я не підведу.

Вона кинула погляд на Дана. Його підтримка була відчутною, і це додавало їй впевненості.

Наступного дня вона отримала доступ до архіву. Там були записи про обох жертв, документи про зниклих, ДНК-зразки, свідчення та матеріали справи.

Емілі відчула легке тремтіння в руках — тепер все зводилось до одного: побачити зв’язки між двома вбивствами, зрозуміти мотив і підготувати другу статтю, яка показувала б роботу журналістів і поліції, а також підтверджені факти.

І хоча загадка другої жертви була частково розкрита, напруга тільки зростала.