Глава 9. Другий

Емілі вже збиралася закрити базу даних, коли її телефон різко завібрував. Вона здригнулася і швидко глянула на екран.

— Це Ітан, — сказала вона, нахмурившись.

Дан підняв погляд:

— Візьми.

Емілі відповіла майже одразу:

— Щось сталося?

На тому кінці кілька секунд було тихо, ніби Ітан вагався.

— Так, — коротко відповів він. — Вам варто це побачити.

Серце Емілі стислося.

— Що саме?

Пауза.

— Знайшли ще одне тіло.

У кімнаті запала тиша. Дан повільно випрямився, дивлячись на неї.

— Так само? — тихо запитала Емілі.

Ітан відповів не одразу.

— Приїдьте.

Зв’язок обірвався.

Емілі опустила телефон, її пальці трохи тремтіли.

— Другий…

Дан провів рукою по обличчю.

— Це вже не випадковість.

Вона різко встала.

— Поїхали.

Місце було відгороджене жовтою стрічкою. Поліцейські машини, мигалки, тихі розмови — усе виглядало надто знайомо, але цього разу відчувалося інакше. Важче.

Емілі зупинилася, дивлячись на сцену. В грудях з’явився той самий холодок, що й учора — тільки сильніший.

Ітан підійшов до них, обличчя серйозне, без звичних стриманих емоцій.

— Ви швидко, — сказав він.

— Це правда? — одразу запитала Емілі.

Ітан коротко кивнув.

— Другий за два дні.

Дан тихо видихнув:

— Є зв’язок?

Ітан подивився на них, ніби зважуючи, скільки сказати.

— Поки що офіційно — ні.

Емілі не відводила від нього погляду:

— А неофіційно?

Ітан затримав погляд на ній ще на секунду… і тихо відповів:

— Те саме.

— Серце? — прошепотіла вона.

Ітан кивнув, але цього разу додав:

— І ще дещо.

Він на мить замовк, ніби вирішуючи, чи варто це озвучувати.

— На тілі… було написано. Кров’ю.

Емілі відчула, як по спині пробіг холод.

— Що написано?

Ітан подивився прямо на неї:

— «Безсердечний».

Тиша між ними стала важкою, майже нестерпною.

Дан нервово видихнув:

— Це вже… не просто вбивство.

Емілі дивилася на стрічку, за якою працювали криміналісти. Слово не виходило з голови.

Безсердечний.

Це не випадковість.

Це послання.

Вона повільно перевела погляд на Дана:

— Ті зниклі чоловіки…

Він кивнув, розуміючи її без слів.

Пазл починав складатися.

Але разом із цим приходило інше усвідомлення — якщо вони праві, це тільки початок.