Принц дроу Тіріон був на балу, мріючи зустріти її. Але принцеси Аріни не було, що його здивувало.
Через своїх довірених дроу він дізнався, що принцеса втекла. Адже на цьому балу збиралися оголосити про її заручини з Принцом із сусіднього палацу.
Почувши це, на якусь мить він втратив контроль, і на обличчі та в очах проступила злість. Як вона могла вийти за іншого, адже в цю хвилину він починав розуміти, що він у неї закоханий.
«Цим заручинам не бувати!» — вирішив він.
Друг, який стояв поруч, відступив від принца, відчувши від нього сплески темної магії.
Це була лише мить, і її мало хто міг помітити. Тільки ті, хто був чутливий до магії. Але його друг досить добре знав принца. Це його здивувало, адже принц завжди вмів триматися на публіці, не показуючи своїх справжніх емоцій. Це наштовхнуло його на деякі думки.
Він пам’ятав, що принц спілкувався з віщункою темних дроу. Після цього він був дуже замислений, але на розпитування друга він промовчав, не бажаючи ні з ким ділитися потаємним.
Принцеса Аріна.
Подорож на кораблі була легкою: два дні в морі, прогулянки на палубі, їжа в каюті, і, головне, гарна погода.
Рано-вранці корабель на ім'я «Маріела» прибув до порту Вільних Земель, де дружно жили різні раси.
Принцеса вдихнула морське повітря, взяла невеликий багаж, спустилася на землю і досить швидко зникла в натовпі. Знайшовши пристойний заїжджий двір, вона заселилася і замовила їжу в кімнату. Кімната хоч і була простою, без розкоші, зате затишною і чистою: ліжко, стілець, невеликий стіл і двері до вбиральні.
Туди вона й поспішила, тепер уже не принцеса, а проста дівчина. Прийнявши ванну, вона пообідала.
Лежачи в ліжку, вона думала над легендою, яку буде розповідати про себе: «Я — проста дівчина з невеликого села Зелені Луки, друга молодша дочка Ела з родини пекарів. Я поїхала на навчання».
Їй потрібно було знайти мага, щоб змінити зовнішність. Знайти роботу й облаштуватися тут.
Але куди влаштуватися — це було питання. Що вона вміє? Співати, танцювати, вести дипломатичні переговори, розбиратися в політиці королівств, вести бухгалтерію. Здібностей до магії в неї не було.
Трохи вміла лікувати травами, розбиралася в них. Це було її невеликим хобі. У королівській оранжереї вона вирощувала квіти, і це легко в неї виходило. Потрібно було знайти роботу помічником травника або в квітковому магазині.
Знайшовши мага-ілюзіоніста, вона заплатила і змінила зовнішність: на світло-русяве волосся і блакитні очі. Проста і мила, непримітна зовнішність.
Пошук житла зайняв два дні. І вже зневірившись, вона знайшла красивий маленький будиночок у два поверхи з червоною черепицею і гарним садом із квітучих дерев і яскраво-червоних троянд.
На першому поверсі були кухня, вітальня та ванна. На другому — дві спальні. Одна була в блакитному кольорі, з ліжком, блакитним покривалом, столом і шафою.
Друга кімната — у фісташковому. Вона зайняла першу кімнату, розклала речі. Другу вирішила використовувати як робочий кабінет.
Знайшла роботу в оранжереї Луї. Помічники там були потрібні. Догляд за квітами, складання композицій, продаж квітів. Робота нескладна, а головне — добре оплачувана.
Уже о п'ятій вечора вона була вільна. Прогулювалася вечірнім містом, таким затишним, уже звичним і рідним.
Її зустріла незвична тиша в будинку. Завжди в палаці було багато слуг, її служниця, батьки, вчителі. Майже завжди хтось був поруч.
А тут навіть трохи самотньо.
#6481 в Любовні романи
#1608 в Любовне фентезі
#2620 в Фентезі
#685 в Міське фентезі
Відредаговано: 14.10.2025