Розділ 4

 - О боже, який жах! – скрикнула мати Марка після почутого.

 - Мамо, тихіше, будь ласка – Селену розбудиш.

 - Ой, вибач, я забула.

 - Тільки нікому ж не розповідай про цю подію.

 - Добре, але якщо воно знову повернеться? – злякано відповіла мати Марка.

 - Зараз йому потрібен тільки я, але поки він буде зализувати рани я щось придумаю. – Марк говорив дуже тихо, щоб не розбудити подругу. – Мамо, ти краще скажи, у нас в роду був якийсь чаклун?

 - Ну, взагалі так, від дідуся я чула, що коли ще більшість людей жили на землі – жив-був один чолов’яга, який силу дуже велику мав, лише не пам’ятаю як його звали: чи то Максим, чи то Микола.

 - Михаїл? – Ссерце Марка забилося сильніше, значить Абраксус не переплутав, Марк нащадок Михаїла, і він успадкував його силу.

 - Так! Точно, - стиха скрикнула мати, - а навіщо він тобі?

 - Просто Абраксус казав що Михаїл розділив його на дев'ять частин та запечатав у планетах, а я нащадок Михаїла.

 - Так, це все пояснює навіщо ти йому.

 - Добре, мамо, ти головне не хвилюйся, на кілька днів я у безпеці. - Марк старався говорити упевнено, але в його голосі можна було почути стривожені нотки.

Цей ранок для Марка видався неспокійним, у Селени цілу ніч була висока температура, і тому Марк від неї не відходив. На ранок, коли прийшла мати він нарешті дізнався що Михаїл, насправді, був його  предком. Тепер у Марка було все більше бажання відвідати Землю. Земля... Ось уже третій день металевої кулі немає. Раніше дослідники, коли летіли на Землю, говорили Маркові, через скільки повернуться. За весь час, вони вже говорили з хлопцем, як з колегою. І зараз, вони сказали що будуть за день. І що це їхнє останнє дослідження, що вони знайшли спосіб... Марк тоді не розчув для чого спосіб. Інший вчений перебив свого колегу і на цьому Марк іх не бачив. Ось так міркуючи про все що відбулося з ним за два дні Марк заснув...

"Марку сниться, що він знаходиться у космічному кораблі. До нього підходить якийсь чоловік у чудернацькому костюмі: на голові шолом, за спиною ранець з написом "о2". І він промовляє до Марка:

 - Привіт Марку, я бачу, що ти вже знаєш про свою силу та Михаїла, - голос невідомого відбивався луною. - тому мені потрібно розповісти про силу твоєї подруги. Вона є носієм сили Печатки Світла, по твоїм очам бачу, що ти не знаєш що за Печатка. - і справді, Марк здивовано дивився на космонавта, - Отже, коли всі створіння Хаосу були загнані в Пекло з неба людям був дарований камінь, який випромінював світло та наділяв їх силою богів. Незадовго після цього всі захотіли мати її собі, і тоді почалася велика війна, під час якої брат йшов на брата, всіма керувала жажда володіти Печаткою. Але один чоловік скориставшись нею сховав Печатку далеко, а людей що пам'ятали про неї стер з лиця землі. Сам же герой нею не користувався, він зробив лабіринт та сховав Печатку там. Лише той хто має всі частини ключа зможе її віднайти. Михаїл, сам того не знаючи, знайшов Печатку Світла, до речі саме він її так назвав. Запечатавши Абраксуса Михаїл розділив силу, Печатка перестала їснувати матеріально, але половина сили її залишилася в роду Михаїлім, іншу ж він передав другу, і в його роду теж сила Печатки зісталась. Як ти вже зрозумів, Селена нащадок того друга, а ти - Михаїлів.

 - Тобто, тоді Селена використала силу Печатки? - тепер картина складувалася, Марк розумів все більше, - Але звідки ти все це знаєш? Хто ти?! - останні слова Марка потонули в тиші, і він прокинувся...