Розділ 14 Мія

Коли ми маємо батьків, ми перебуваємо під їхнім захистом ,вони наші янголи охоронці.
Враховуючи моє життя з вітчимом,мами і тата  поруч не було і зараз я намагаюся повернути втрачені роки їх відсутності. Не знала як розпочати спілкування з моїм батьком. 
Після смерті мого свекра ,він залишився з нашою родиною,ще при правлінні вітчима він відповідав за безпеку таку аналогічну посаду почав займати і в нас .
Коли я прокинулася, тато здавав зміну іншим охоронцям після нічного чергування за нашим будинком. Оскільки він головний по безпеці, йому ніхто не заперечував, адже розуміли його досвід.
Покликала його на кухню
-Пане Анхель, можна вас? 
-Так, звичайно.
Разом пішли на кухню, сіли за стіл, почала говорити
-Я не знаю, як почати налагоджувати зв'язок між нами, оскільки я знаю, що ви мій батько. Так складно щось говорити, і все життя я вважала іншого чоловіка своїм батьком.
Не знала, що сказати татові, і в цей момент він пригортає мене до своїх грудей
-Доню, слухай своє серце, що воно тобі говорить, а я буду поруч з тобою. 
-Я давно хотів підійти
поговорити з тобою, але не
наважувався, а ти підійшла до мене сама, хоча я сам мав підійти до тебе
- Неважливо, хто з нас зробив перший крок, головне, що тепер ми разом.
Пригорнулася до тата
- Йди до себе відпочивай, ти ж чергував, а тоді як прокинешся, поїдемо гуляти з Міхаелем і Марісель.
Тато піднявся і поцілував мене в чоло
-Я піду відпочину.
Посміхнулася і провела батька до його кімнати, а сама пішла займатися своїми справами. Тепер ще й бізнес-леді я, оскільки тепер у мене є мій ресторан, який успішно розвивається.
Сиділа в кімнаті, коли до мене підійшов мій чоловік
-Кохана, тебе щось турбує. Останнім часом ти в своїх думках поринаєш.
Потягнула Дана до себе
-Йди до мене.
Коханий посадив мене на свої коліна, і я щокою притулилася до його грудей
-Я почала налагоджувати зв'язок з татом, тепер черга мами, але я так хвилююся. 
-Не хвилюйся, вона тебе любить, ти ж її дитина. 
-Ти вірно кажеш, але ця розлука залишила слід і в моїй душі, і в маминій. 
-Приготуйте разом вечерю, і так ви можете об'єднати зусилля і зробити крок одне до одного.
Поцілувала чоловіка
- Тут ти правий, я запропоную приготувати вечерю і зберемо всіх наших, але мене турбує стан Дієго. Він став байдужим до усього, тільки й робить що працює. І також хвилююся за Анаїлу, вона намагалася поговорити з ним, але він не хоче цього. 
-Залиш це за мною,- промовив Данієль. 
-Тоді тобі важлива місія дається, коханий.
Його руки охопили мою талію
- Я впораюся з цим.
Подивилася на чоловіка
- Я кохаю тебе
- Я кохаю тебе, королево мого серця.
Поцілувала чоловіка і пішла на кухню, щоб приготувати вечерю, а там була мама. Підійшла до неї
- Мамо, я пропоную разом приготувати вечерю, допоможеш? Вона подивилася на мене
- Звісно, допоможу.
Підійшла до мами і обійняла її. Вона мала приємний квітковий аромат, які були у її парфумів. З нею я відчула себе маленькою дівчинкою.
-Я тепер тут, і ніхто не зможе мене розлучити з моєю дівчинкою. -Бачу мене не чекали тут, -промовила жартома Лея, зайшовши на кухню. 
-Лею!
Мама махнула рукою, щоб і сестра приєдналася до нас.
- Йди до мене, моя дівчинко.
Мама нас обійняла
- Дівчатка мої! 
-Мамо
Після обіймів помили руки, одягнули фартухи і стали готувати вечерю. Я займалася м'ясом по-французьки, Лея приготувала салат, а мама зайнялася бульйоном. 
Через годину все було готово, і ми покликали всіх до столу.
Також до нас приєдналися Дієго, Райан, Алесандро і Анаїла. Діти сиділи за своїм дитячим столом, нарешті був той сімейний вечір, про який я мріяла ще в дитинстві. Мрії мають здатність здійснюватися. Не чекайте на диво, а створювати його необхідно самим.