Розділ 11 Данієль

Цей день мав стати для нашої родини найщасливішим, оскільки, ми вирішили поїхати у відпустку всією сім'єю на море до Аліканте.
Але сталося найжахливіше, що перевернуло наше життя на до і після .
За час нашої відсутності за Мадридом буде наглядати мій дядько .
Зранку прилетіли Лея і Алесандро,поки Мія збирала дітей і їй допомагала Анаїла ,ми з Дієго зустріли мого дядька який прилетів з Барселони .
Своїй охороні доручив перевірити машини перед тим, як ми  рушимо в дорогу,якби я знав що станеться я би ніколи не дозволив їхати нам на машині.
Але про це потім ,зараз моя родина зібралася за сніданком, саме спустилася моя кохана з дітьми .
Вона підійшла і поцілувала мене в щоку 
-Доброго ранку, коханий.
-Доброго ранку, кохана.
Далі Мія привітала мого дядька Бальтазара і сіла біля мене на другій стороні столу .
-Дядьку ,якщо будуть якісь питання телефонуй все вирішимо ,- він подивився на мене. 
-Я багато років був Консільєрі твого батька, не хвилюйся я впораюся з правлінням клану декілька днів 
-Тобі довіряв батько,а отже довіряю і я, все таки ми родина і маємо підтримувати і довіряти одне одному .
-Саме так ,а тепер смачного вам діти .
Розпочали сніданок.
Стіл був накритий в їдальні, в зборі була вся родина Діас і люди які приближені і близькі для цієї сім'ї. 

Коли сніданок був завершений, весь клан спустився до автомобілів ,перша машина яка покинула територію особняку в машині перебували брат Данієля ,Дієго двоє дітей, Міхаель і Марісель,і їх няня Анаїла. 
Слідом вирушили Данієль і Мія ,нічого не підозрюючи їхали все було добре, але коли наближалися до міста Аліканте відчув, що щось не так.
-Міє.
Дружина повернулась до мене 
-Так, коханий.
-Коли я скажу вистрибни з автомобіля.
Чув недовіру  в її голосі
-Добре.
Налаштувався на стрибок.
-Раз,два три ! Відчиняй і стрибай.
Відчинилися двері і ми покинули машину ,поранив ногу але не зважав на це ,почав повзти до коханої коли був близький до неї піднявся на ноги взяв її на руки і ніс подалі .
Коли ми були на відстані від автомобіля то побачили як він спалахнув ,обережно притиснув до себе дружину взяв телефон і сказав брату побути з дітьми .

-Дан ,ви як з вами все добре?- брат був знервований 
-Я пошкодив ногу, але все заживе ,а Мія можливо вдарилась головою і поранила руки ,я викличу швидку якщо що на зв'язку. 
-Бережіть себе, про дітей ми потурбуємось.
-Дякую, брате.
-Ми родина і допомагаємо одне одному.
Відключився.
Викликав швидку і чекали на лікарів ,Мія була в моїх руках тримав її обережно. 
Приїхали лікарі ,завантажили її в карету і поїхали до лікарні де їй зробили огляд ,благав бога щоб з нею все було добре. 
Ходив колами по коридору, мої очі повернулися до дверей звідки вийшов лікар 
-Містер Діас ? 
-Це я, що сталося, що з моєю дружиною?
-Ходімо до мого кабінету там поговоримо.
Пройшли до його кабінету сів на стілець він сів за стіл почав говорити : 
-При огляді ми виявили що ваша дружина отримала легку форму амнезії внаслідок падіння.
-Що ви хочете сказати цим?
-Мія може не пам'ятати деякий період свого життя але якщо ви будете терплячим і підтримаєте її і допоможете їй все згадати то пам'ять повернеться .Ніяких сварок, це тільки зробить гірше ,оточіть її турботою .
-Я зрозумів вас, лікарю.
-Будьте здорові ,одужуйте.
Перед тим як піти до Мії мені обробили ногу ,змінив костюм і після пішов до неї.
Коли увійшов до її палати побачив як вона лежить і дивитися на мене як на незнайомця.
-Міє...
-Хто ви?
-Данієль, твій чоловік і батько наших дітей.
-Це неправда.
-Не хвилюйся тільки тобі не можна ,я піду. Прийду пізніше.
Вийшов з палати з тяжким сердцем,як їй допомогти згадати все ,і повернути до життя яке в нас було? Я маю бути терплячим і бути турботливим.
Я поверну тебе кохана, обіцяю моя принцеса.
Кожного  дня приходив до Мії з надією, що вона пригадає мене ,навіть одного разу привозили дітей, але і це не допомогло.  Тоді вийшов із палати.

Коли я вийшов з палати коханої ,то почув розмову однієї медсестри вона з кимось говорила по телефону 
" Що там, ти продовжуєш їй давати ті ліки "?
"Продовжую,все як ми домовлялися. "
"Хороша дівчинка,кохаю тебе. "
"І я тебе."
Не встигла вона покласти телефон, як я влетів в кімнату де вона перебувала і притиснув її до стіни.
-Які, бляха, ти даєш ліки моїй дружині ? Хутко відповідай, а то я з тобою таке зроблю, що ти не підозрюєш я тобі обіцяю.
-Є одні таблетки, які повільно не дають повернути пам'ять.
-Щоб більше їх не давала Мії,інакше я тебе з цього світу зживу ,зрозуміла мене?
Вона подивилася на мене .
-Зрозуміла.
Пішов до неї знову сів біля її ліжка.
-Забери мене звідси.
Промовила вона.
-Заберу.
Забрав і відвіз її до будинку де ми зупинилися на відпочинок.