2 глава Дреа

Сніданок проходив в тиші, і тількі брязкіт столових приладів розбавляв затяжну тишу.

-Дядьку ти знаєш що скоро відбудеться бал в столиці.

-Так, чому ти мені про це кажеш.- Сказав він на підвищених тонах - Чи ти вбила собі в голову що я тобі дозволю туди піти, ти ж знаєш що сталося з твоєю мамою після відвідання того клятого балу і як вона мене зрадила.

-Я все добре пам’ятаю, дядьку… Просто я все своє життя проводжу в замку, я навіть в місті не була що ж там говорити про столицю. Я хочу знайомитися з новими людьми, подорожувати, відвідувати різні бали та світські заходи. Сидячи весь день в чотирьох стінах я відчуваю себе самотньо… Якщо ти дозволиш відвідати хоча б бал я зроблю все що ти захочеш даю слово. Також ти можеш поїхати та весь час наглядати за мною.

-Кажеш що зробиш все що завгодно. – Сказав він задумливо - Сьогодні приїде син мого давнього друга зі столиці у справах в Аламур. Ми давно з його батьком домовилися що твоя мама вийде за нього, але ти знаєш що вона зробила то тепер ця відповідальність лягає на твої плечі. Цією обіцянкою ти розв’язала мені руки й пришвидшила свої заручини з ним.

З кожним словом я розумію в яку яму я себе закопала.Стукіт серця відбивався дзвоном в ушах. Я знала як моя мама вдіяла і які наслідки потім були, але я думала що мене це не торкнеться.

-Якщо ти вважаєш це за потрібним, я зроблю так як ти скажеш.

-От і вирішили.- сказав дядько продовжуючи їсти.

Після цих слів я ринулася у свої подумки. Чи є можливість що покохаю його, можливо він гарний та з приємним характером. Мріючи я не зразу помітила як в столову зайшла Теа.

-Ваш гість скоро прибуде господарю.- сказавши це Теа вийшла.

-Ходімо, і поводь себе чемно, бо ти знаєш що буде якщо я побачу протилежне. - сказавши це він встав зі столу і продовжував дивитися на мене злим поглядом.