Глава 18
Після лікарні ми разом із Елею поїхали до моїх батьків. У нас обох був піднесений настрій, тому ми всю дорогу весело підморгували одна одній. Ця дівчинка заволоділа моїм серцем назавжди. Її ніжність та душевна теплота накривала емоціями зверх міри. Дитина, яка зазнала так багато горя у житті, мала неймовірно красиву йсвітлу душу.
Завдяки Елі я відчувала себе потрібною. В мені зародилося бажання не здаватися, не прогинатися під обставини і просто бодай трохи насолодитися життям.
---- Хто є вдома, бо ми до вас у гості, і з гарними новинами ? ---- промовила я з порогу, пропускаючи вперед себе радісну Елю. Звістка про те, що її бабусю завтра відпустять додому додала дівчинці оптимізму й віри в те, що все тепер у них буде добре.
---- Привіт, доню! Ми з Катею на кухні, обговорюємо їхнє з Вадимом весілля. Часу залишилося обмаль. Хочеться все встигнути, щоб було як у людей.
---- А, тато?
---- Тато, ... як завжди весь у роботі. Просив дати йому годину часу, але ти знаєш пунктуальність свого батька. Години дві, ... мінімум, ---- спокійно відповіла мама, давно змирившись з татовими запізненнями. ---- А, що у вас за гарні новини?
---- Мою бабусю завтра виписують з лікарні додому, радісно заверещала Еля, сплескуючи руками.
---- Ох, яка радісна звістка, ---- втішилася мама, щиро радіючи такій новині. За цей короткий час Елю полюбила уся моя сім'я.
---- Ага, ... новина просто чудова.
---- Привіт, сестричко, ---- привіталася я, зайшовши до кухні.
Катя сиділа за столом й потягувала м'ятний чай. Здавалося її животик збільшувався мало не щогодини. Сестра з кожним днем все більше ставала схожою на апетитного пухкого колобка.
---- Привіт, Єво.
---- Як почуваєшся? Токсикоз вже минув?
---- Краще не питай. Навіть не знаю чого мені більше хочеться: вийти заміж чи народити дитину, ---- простогнала Катя, закотивши очі.
---- Єво, давайте ми повечеряємо всі разом, ---- запропонувала мама.
---- Мамусю, ти нагодуй Елю, а я поїду додому. Маю ще одне важливе завдання виконати до завтра, ---- відповіла я.
Мені потрібно зібратися з думками. Поміркувати над тим, як краще розповісти рідним про себе й своє життя у столиці. ---- Мам, завтра після роботи я приїду до вас. Мені потрібно дещо розповісти вам ... дуже важливе, ... про себе.
---- Єво, що за таємниці? Невже й ти зібралася заміж? ---- здивовано запитала мама.
---- Ні, мамо заміж я не збираюся виходити. Це дещо інше, ---- зітхнула я, уявляючи собі нашу розмову.
Поцілувавши усіх на прощання, я поїхала додому. У голові роїлися сотні думок. Особливо мене змушувала нервувати думка про те, що сьогодні до мене знову припхається Алієв зі своїми хтивими домаганнями. Ну чому він вчепився саме мене? Невже у нього намає дівчат, які із задоволенням скакатимуть у його ліжко?
Переодягнувшись у домашній одяг, я взялася готувати собі вечерю. Хотілося чогось легкого й водночас простого. Легка сирна запіканка те що треба. Можливо у роботі мені вдастся відволіктися від непотрібних думок, які самі лізли у мою голову.
Я боялася! Дуже сильно боялася, своєї правди. Я знала своїх батьків, їхні ідеалістичні погляди на життя й десь глибоко у душі усвідомлювала, що вони ніколи не пробачать мені ... Особливо тато для якого я завжди була ідеальною донькою. Мої слова будуть для нього ножем у серце, але я змушена розповісти правду, бо інакше стану сексуальною забавкою для Давида Алієва до того часу, поки він не вирішить викинути мене на сміття.
Готуючи просту запіканку, здавалося, що я забруднила весь посуд, що був у домі.
---- Мені здається, що існує дві різні Єви. Одна проститутка, яка полюбляє ловити кайф від заборонених препаратів, а інша мила художниця, яка малює чудові картини й допомагає тим хто опинився у непростому життєвому становищі, ---- пролунало за моїми плечима. Кому належить цей зневажливий тон я здогадалася одразу. Лише Алієв дозволяє собі так безцеремонно вриватися до мого помешкання.
Тарілка, яка завмерла у моїй руці, вислизнула й вдарившись об плитку, розлетілася на купу дрібних осколків.
---- Навіщо ти знову приїхав? Я ж сказала, що більше не дозволю тобі торкнутися себе, ---- сказала я, присідаючи навпочіпки, щоб зібрати те, що розбилося.
---- Облиш ці гострі клапті сміття, ... ти можеш поранитися, ---- кинувся мені на допомогу Давид, але вже було пізно. З мого великого пальця стікала тоненька цівка крові і я машинально запхала його собі до рота, не даючи Алієву оглянути поранену руку. Піднявшись на ноги, одразу взялася промивати поріз холодною водою.
---- Покажи, що з рукою, ---- доволі ніжним голосом запитав Давид, намагаючись взяти мою руку у свою долоню.
---- Ти більше не торкнешся мене, Алієв. Я не дозволю!
---- Ммм, .... мені дуже цікаво, як ти збираєшся протистояти мені?
---- Завтра ж розповім своїм рідним усю правду, ---- зашипіла я у відповідь.
---- Ха-ха-ха, ... що ти зібралася їм розповідати, Єво? Невже те, що ти столична проститутка та наркоманка, яка не гребує нічим заради власного збагачення? Що ти працюючи у ескорті піднімала своїм красивим ротом чоловічу гідність перестарілих мільйонерів? А може розповіш їм як ми з тобою познайомилися? Розкажеш, що я твій клієнт, який застукав тебе за прийомом чергової дози наркоти? Зізнаєшся, що я трахаю тебе й досі?
---- Єво, дочко, .... що він таке каже?
---- Т...ату? .... ---- шепочу загубленими словами, які затинаються у моєму горлі, розуміючи весь жах ситуації.
Для мене це найжахливіший момент у житті. Набагато гірший та страшніший за той, коли я дізналася про свою хворобу. Знати, що ти хвора, і без дороговартісної операції можеш померти дуже страшно, а от бачити, як ти помираєш у очах рідного батька, ... набагато гірше за смерть.
Я падаю у прірву, провалююся крізь землю, мене ніби трясовина затягує болото і ніхто не протягне руки, щоб допомогти вибратися. Серце зупиняється й сповільнює свій ритм. Мабудь, просто не хоче відчувати болю.
#9799 в Любовні романи
#3806 в Сучасний любовний роман
#2364 в Короткий любовний роман
таємниці, від_ненависті_до_кохання_випробування, відчайдушна героїня
Відредаговано: 08.03.2023