5

Глава 5                                       

Привіт, моє рідне місто! Яке ж ти все-таки ... моє ... 

 Нічого не змінилося з того часу, як я поїхала з дому.  Той самий рідний обшарпаний під'їзд. Ті самі пенсіонерки з великими кучерями й очима, молоді  мами з дітками й колясками. Ті самі квіти й дерева  ... Життя не стоїть на місці, а вперто крокує вперед. Лише вперед ...

Підставивши своє бліде обличчя до сонця я весело посміхнулася зажмуривши одне око. У рідному місті навіть дихається легше. Підійшовши до свого під'їзду я чемно привіталася з місцевим відеоспостереженням.

---- Доброго дня, вам панянки! 

---- Доброго, доброго, .... ! Єво, невже це ти? Повірити не можу, яка пава стала. Така красива, що очей не відвести. Одразу видно, що зі столиці приїхала, ---- захопливо промовляла баба Слава, скануючи мене очима  з ніг до голови. 

---- Я, Славо Микитівно. От приїхала до рідних. Давно не бачилися, вирішила влаштувати їм сюрприз. 

Пояснила я, бо добре знаю, що зараз буду засипана цілою купою запитань. Жінка якось не добре посміхнулася і промовила:

 ---- Ой, Єво твоїм батькам тепер вистачає сюрпризів. Он твоя сестра на днях сюрприз утнула. 

---- Катя!? А, що за сюрприз? ---- сама не знаю чому мене потягнуло на плітки.

---- Так, Катерина ваша заміж зібралася. Уже й дитя на підході. Видно неозброєним оком!  

---- Катя, .... вагітна??? ---- здивовано питаю.  

   Я й гадки не мала, що Катя чекає дитину. Ніхто з рідних мені й словом не обмовився.

---- Зараз сама все побачиш, а то потім знову мене старою пліткаркою обзиватимеш, ---- буркотіла невдоволено пенсіонерка.

---- Ну, що ви Славо Микитівно, хіба таке колись було. Я завжди з повагою ставилася до вас і зараз нічого не змінилося. Побіжу я, не терпиться рідних побачити. Гарного дня! Ще побачимось.

Як  так могло статися, що Катя вагітна? І чому мама мені нічого не розповіла у телефонній розмові? ---- думала я, піднімаючись сходами до нашої квартири. Як же я давно тут була, тому й не знаю, що відбувається. Натиснувши на дзвінок 33 квартири з нетерпінням чекала хто ж саме мені відкриє двері. 

---- Євочко, доню, яка несподіванка, ---- кинувся обіймати мене тато. 

---- Татусю, мій рідненький, привіт, якже добре і затишно у твоїх обіймах. Якже я сумувала за тобою.

---- Моя доросла принцесо, ти чому не попередила, що приїдеш я б тебе зустрів на вокзалі. Заходь до квартири, а то стоїмо на порозі ніби  не рідні. 

Тато забрав мою валізу, а я зайшовши у коридор блаженно посміхнулася. Ця квартира єдине місце у світі де мені завжди раді. Де зустрінуть з любов'ю. Тут мої спогади, тут моє життя, тут я почуваюся не заплямованою.

---- Татусю, а де мама, Катя ? ---- питаю, розуміючи, що у квартирі нас лише двоє. 

---- Ох, Євочко, тут така справа, ....  давай я приготую нам чаю і ми поговоримо. Що ж я чаю тобі пропоную, ти мабуть голодна з дороги, ---- метушився тато.

---- Ні, татусю! Готуй чай, а я піду помию руки.

Вдома таки щось відбувається. У тата сумні очі! Це видно без жодних пояснень. Невже через сестру? Добре, що хоч про моє бурхливе столичне життя йому нічого не відомо. Така правда його б убила одразу.

---- Сідай Євонько, чай уже готовий. Тут мама кекс спекла, з родзинками. Ніби серцем відчувала, що ти додому приїдеш.

---- Дякую, татусю! Ну, .... розповідай уже. Знаєш, .... там у під'їзді ... Слава Микитівна сказала ...

---- Ця пліткарка ніколи не заспокоїться поки не перемиє усім кістки у будинку.

---- Татусю, ну , що у вас тут трапилося? Де мама і сестра?

    Тато важко зітхнув, але таки почав розповідати.

---- Вони ще з самого рання поїхали в жіночу консультацію. Катя наша завагітніла  ... тож скоро я стану дідом, а мама ---- бабусею.

Як таке могло трапитися? Катя у нас  правильно вихована дівчинка. Завжди сором'язлива і скромна, ...  далеко не така як я. Їй вчитися потрібно, а не під вінець бігти. 

----  А, ... хто батько дитини? Ви вже познайомилися з ним? Він готовий одружитися з Катею і взяти на себе відповідальність? ---- сипала я татові запитання одне за одним.

---- Я лише знаю, що його звати Вадим. Катя доволі довго приховувала від нас з мамою свою вагітність. У ці вихідні він зі своїми батьками прийде до нас на обід. Будемо обговорювати весілля. Так що ти доню дуже вчасно повернулася  додому. 

---- Тату, я приїхала назавжди. 

---- А якже твоя робота? 

---- У мене більше немає роботи. Доведеться щось у рідному місті шукати. Татусю, ти не проти, щоб я трохи пожила з вами?

---- Донечко, для нас з мамою це буде великою радістю. Майбутній чоловік  Катерини доволі заможний. Вона каже, що у нього своя квартира у Києві, тож вони житимуть окремо. Виходить, що Катя поїде до Києва, а ти приїхала до нас. І знаєш я цьому дуже радий. А роботу ми й у Тернополі для тебе знайдемо.

---- Я люблю тебе, татку. Дуже, дуже, ---- піднявшись з крісла міцно  обійняла тата, цілуючи сиву скроню. 

----  І я тебе ю, доню люблю, більше ніж власне життя.

 Ох, тату! Якби ж ти знав усю правду про свою Єву. Думаю навіть не обійняв, а прогнав з дому, не знаючи куди подіти очі від сорому.                        

---- А от  і мама з Катею повернулися. Довгенько щось їх не було, ---- поглядаючи на годинник, промовив тато.

---- Ну, привіт мої рідні! От вирішила влаштувати сюрприз, а тут виявляється сюрприз чекає мене, ---- піднявшись з крісла йду обіймати маму і сестру.                                         

---- Донечко, яка ж я рада тебе бачити, як же ми сумували за тобою, ---- мама одразу міцно обійняла і притулила до себе.                                                                                                 

---- І я теж рада, мамо. Мені теж  сумно було без вас у столиці. ---- З тобою, Катерино у мене буде окрема розмова. Як так сестрі ані словом не обмовитися, що вона скоро стане тіткою? ---- журила я Катю, а та зніяковіло приховувала уже доволі круглий животик.