-59-

Я прокидаюся від монотонного й не спішного погладжування дужих шорстких пальців, які повільно гладили мою шкіру. Починаючи з стегна ніжно й неквапливо подорожували до низу спини, мандрували до верху проводячи кожен вигин хребта, лопаток, перебігали на ключицю доходячи до моєї шиї. І потім, все повторювалося тільки вже в зворотному порядку…

М-м-м-м! Як же приємно! Я не поспішала розплющувати очі щоб насолодитися цими неймовірними відчуттями якнайдовше. Я лежала на твердому плечі дракона який обіймав мене іншою рукою, притискаючи ближче до свого тіла. Я відчувала його гарячий подих в себе на маківці, під моєю долею яка лежала в нього на грудях які підіймалися від помірного дихання, чула долонею стукіт його серця.

Все ж, таки лежати в теплих обіймах люблячої тебе людини… Ну не зовсім то, й людини але яка різниця! Якщо він мені подобається! Особливо коли він так, приємно виводить пальцями по моїй шкірі якісь зрозумілі тільки для нього самого символи, що від них, аж мурашки шкірою беруться!

Від задоволення мені хотілося прогнутися кішечкою просячи ще цих ласкавих пестощів. Але нащо зараз розплющувати очі і втрачаючи таке задоволення? 

От я думаю, що не варто поспішати. Треба як, найкраще насолодитися, пройнятися атмосферою і гарним чоловіком який лежить прямо біля мене. Вдихаю його запах розпеченого сонцем повітря і терпку але приємну нотку полум’я яка додавала його обрисам гостроти.

“О так!” – вигукнула подумки, коли його долоня пройшлася поміж моїх лопаток з вже більшим наполегливішим натиском але не менш приємним, що мені знову довелося придушити насичене бажання вигнутися його долоні на зустріч. 

Мені здалося, чи його рухи й дійсно стали більш наполегливими? Чи то, я занадто расслабилась і розімліла від його невеликих але приємних пестощів. Відчуваю вже більш відчутний і вимогливій натиск пальців, що окреслювали ключицю знову спину нетерпляче але ніжно опускалися донизу спини перейшли, до стегна натисши більш сильніше чим треба. Перейшли до бедра, вже добігаючи ближче до внутрішньої його сторони що змусило завмерти мене в очікуванні.

Над моїм вухом пролунав гучний але м’який теплий видих, а потім…

– Ти і дійсно думала, що я не помітю? Що ти вже давно не спиш і нахабно насолоджуєшся моїми пестощам – пробасив хрипкий тихий голос дракона прямо біля мого обличчя, якого торкалися язички повітря від його гарячих слів.

Неквапливо розплющую очі і одразу натрапляю на золоті допитливі очі, які вже встигла затопити чорна зіниця, залишаючи одне золоте кільце довкола. Я хвилин п’ять розглядала його обличчя. Воно було трохи заспаним від недавнього сну але також, на ньому грав промінчик ледь вловимої ранкової бадьорості, темне волосся було скуйовджене і декілька неслухняних пасм спадали дракону на чоло, досягаючи густих брів і ледь зачіпаючи золотаво-жовті очі. 

Нокс лукаво посміхався мені одним кутиком губ, які так, і манили мене ще з сьогоднішньої ночі. Не усвідомлюючи я облизала пересохлі губи і в погляді дракона заграли шалені вогники які  одразу впали на мої вуста, спрямовуючи всю свою увагу їм. Я оговтуються від гіпнотичних очей дракона які так, і просили в них зазирнути і видала тихе:

– Доброго ранку – прохрипіла ще сонним голосом.

– І тобі, доброго ранку – Нокс нахилився ближче до мене ловлячи мої вуста в легкому, ніжному поцілунку яким я так, і не встигаю насолодитися, бо він відривається від моїх губ. 

Нависає наді мною трохи підім’явши мене під себе, з секунду дивиться на мене уважно щось розглядаючи на обличчі, знову посміхається задоволеним котиком і заплющує очі опустивши свою голову мені під щелепу. 

Ніжно провів кінчиком носа по моїй шиї, зупинився з правої сторони на частині своєї мітки яка заходила трохи на шию зі спини. Робить глибокий вдих, ненадовго затримавши видиха і мою ключицю обдає гарячим повітрям, що здавалося і шкіра почне плавитися.

Поведінка дракона мене дуже здивувала, адже я хоч і бачила що він може бути ніжним але найчастіше, вся його ніжність закінчувалася гострими ревнощами і роздратуванням. А от зараз… він мені здавався пухкеньким котиком який випрошував ласки у своєї господарки. 

От дивлюся зараз на нього і від вчорашньої гостроти в обличчі і різкості в рухах, не залишилося і краплі, а натомість він став більш м’яким, не виражав ніякої напруги, а лише приємне тепло яке було увесь цей час сховане десь дуже далеко. І зараз, це тепло нарешті вийшло на зовні для однієї мене, щоб зігріти.

За цей увесь час, ми не промовили ні слова, окрім ранкового привітання. Та і не потрібно було, адже ми і так розуміли одне одного без слів. 

Я неквапливо доторкнулася кінчиками пальців до його плеча, дракон завмер на щось очікуючи. І я повільно провела вниз по його руці, окреслюючи кожну темно синю вену на його руці, по яких швидко бігла розпечена кров з шаленим пульсом. Ноксор повільно зім’яв долонею мене за талію залишивши легкий поцілунок на своїй мітці, моє тіло відразу пронизало приємне млостиве відчуття, від якого хотілося настіни лізти від задоволення!

І тут мене осяяла одна думка. Точніше один факт, на який я не звертала уваги і це мітка. Кожен раз, коли він доторкався до неї або ледь чутно зачепав губами, може тіло одразу пачинало відгукуватися на неї, що хотілося звиватися і мліти від цього неймовірного відчуття. Навіть за все своє життя, я не відчувала нічого подібного як зараз. Дракон знову залишив легкий поцілунок на мітці злегка її прикусивши, а мене як хвилею накрило від приємної млості і бажання! Я тяжко зітхаю.

– Вибач – шепоче хрипким голосом – не думав що людське тіло буде так, сильно реагувати на мою мітку. Навіть з такою слабкою прив’язкою.

– Ноксе можеш мені пояснити, навіщо взагалі мітка? – дракон нависає наді мною зазираючи мені в обличчя, а я поспіхом додаю – Наскільки я зрозуміла, це щось на кшталт підтвердження шлюбу в драконів але я б хотіла почути від тебе, як саме ти це бачиш і навіщо вона тобі. – я намагалась запитати якомога м’якше, адже пам’ятала що Нокс говорив що для драконів їхня мітка дуже важлива.