-8-

За ці останні пару місяців, ми з Катею збирали гроші. Також я влаштувалася на ще одну роботу у вечірньому ресторані, працювати офіціантом, взяла невеликий кредит, продала декілька речей з свого дому, які мали ще хоч якийсь пристойний вид.

Заплативши за перший внесок, розпочала лікування хіміотерапією. Це були нестерпні відчуття постійної втоми та слабкості, я втратила апетит і мене постійно нудило. За цей час я схудла на десять кілограмів, але най нестерпніше що мені довелося поголити голову, через сильне випадіння волосся. Хоча і так знала що рано чи пізно до цього дійде.

Тепер заходячи до ванної, в дзеркалі на відображені на мене дивилася вже не така гарна і життєрадісна дівчина. Моє тіло сильно схудло, під очима завжди були великі синці, губи та шкіра стали сухими і потрісканими. Якби я в такому вигляді вийшла святкувати Хелловін, мені і грим не довелося б робити, бо я і так була схожа на живого мерця.

Єдине що мене рятувало від усього цього, це книги. Це було єдине що в мене ніхто не зміг би відібрати, а навіть якщо б і зміг, то все одно всі ті дивовижні історії залишалися в моїй голові. Тому саме цього вечора, я вирішила піти розвіятись та по дорозі заскочити в книжковий магазин, щоб хоч якось підняти собі настрій.

************

Погулявши по вулицях вечірнього Києва, з повним пакунком нових книг я була повністю задоволена. По дорозі додому мені зустрілася стара бібліотека "NewIifebook". На вигляд вона була дуже старою з вінтажними масивними дверима зроблені з дерева, а на них були вирізьблені химерні незрозумілі фігури.

Марія водночас дуже здивувалася і зраділа свої знахідці. Бо раніше проходячи цією дорогою, вона ніколи не помічала цю бібліотеку. Тому заради цікавості Марія вирішила зайти до цієї бібліотеки. Зайшовши в середину, Марія була приголомшена від того що побачила, приміщення всередині виявилося значно більших розмірів чим зовні. На той момент Марія вирішила, що будівля була зроблена з обманом зору, щоб зовні вона здавалася меншою чим є насправді. В бібліотеці було дуже просторо, і величезні полиці з книжками від підлоги до стелі теж були вирізьблені з різними символами та істотами. Посеред кімнати, стояла величезна стійка, де скоріш за все повинен сидіти бібліотекар... 

-Бажаєте змінити життя?

У цей момент Марія аж підскочила від несподіванки, перед нею стояла бабця з низьким зростом, на вигляд їй було років дев'яносто і вона мала просто неймовірно дивний одяг, чимось нагадував стиль хіпі.

Бабця була одягнена в довгу приталену сукню з різними візерунками червоного, чорного та білими кольорами, мала зелену довгу накидку на плечі, круглі окуляри. Та ще Марію здивувало, це довжина волосся, хоч воно і було заплетене у дві товстезні коси, волосся досягало майже до рівня колін. Марія на той момент подумала, що навіть за все своє життя, не змогла б відростити настільки довге волосся, а ще що привернуло увагу Марії, в цій дивакуватій бабці це її незвичайні сережки у вигляді драконів.

((І от ми з вами добираємося до самого цікавеньного. Як думаєте чим закінчиться цей похід Марії до бібліотеки? ))));)