5 (3)

 Селена обхопила себе руками. Як ельфійка, що відчула на собі ласку обох богів, вона явно не прагнула їх повернення, проте в очах світився не страх, а сум.

– Ти думаєш, – вона злегка повернула голову до мене, – ці двоє знову намагаються пробитися крізь завісу? Вкотре? Звідки знаєш?

– Мені подобається це слово. «Вкотре».

– Богиня Життя і бог Смерті відчайдушно бажають стати частиною нашої реальності уже багато століть. Долв’єнський культ всіма силами намагається наблизити цю мить, і, хоч вони поки і не досягли успіху, це не означає, що не досягнуть ніколи. Спроб варто було б очікувати, – Селена відвернулась і підвелася, легко та граційно. – Та тобі щось відомо, і я б хотіла розуміти, звідки чекати удару.

– О, я б також дуже цього хотів, – похитав головою я. – Але, на жаль, маю для тебе не надто приємні новини: подробиці мені невідомі. Я просто бачив майбутнє, що станеться, якщо я загину, а той, хто підмінив мене, залишиться.

– Як уникнути цього, знаєш?

Я зітхнув.

– Що ж, для початку я повинен повернутися на престол, хіба ні? А там уже вирішувати, як зарадити катастрофі.

Хай Імператор-Сонце капризний, нестерпний, хай з ним важко домовлятися і неприємно мати справу, в нього вдосталь впливу. І саме на цей вплив, на силу мого імені і розраховує той, хто спробував стати підміною.

Я повинен повернути собі трон бодай для того, щоб втратити його в потрібний момент, якщо це буде необхідно. Якщо древнє пророцтво, що я бачив колись, знову почне збуватися, як зараз.

Я встав слідом за Селеною і опустив руки на її плечі. Вона ледь помітно здригнулась і спитала:

– Мені теж знайшлось місце в цих пророцтвах, і саме тому ти поставив мені цю мітку на зап’ястку, чи не так? Ти хочеш, аби я стала твоєю дружиною, прив’язав до себе, бо я граю роль, про яку навіть не здогадуюсь?

– Ти розумна жінка, Селено, але в будь-яких планах важливо не перемудрити, – я провів кінчиками пальців по її шиї. – Мої пророцтва показали лише, що, як не прив’язати тебе до себе, ти не допомагатимеш. Просто відмовишся брати в цьому участь. А без тебе мені буде складно повернутись на місце. Я не маю відповіді, чому саме складно.

– Це огидно. Використовувати інших для досягнення власної мети – огидно, – з натиском промовила вона. – Де ж твої моральні принципи, імператоре?

Вони давно перегнили, перетворились на добриво для підступності, маніпуляцій, розрахунку, і Селена добре це знала.

– Нащо ти зізнався зараз? – спитала вона.

– Бо я втомився. Хочу довіритися бодай комусь.

– Добре. Адам і Ян знають про пророцтва?

– Ні. Їм не треба цього знати. Я намагаюсь вберегти своїх хлопчиків від того, на що здатна штовхати магія, не хочу, аби вона остаточно отруїла їх життя, а чари такої сили… Можуть, сама розумієш.

Селена крутнулась в моїх руках.

– То ти їм не довіряєш? Чи не так? Ти взяв їх на виховання, ти їх любиш, але ти продовжуєш вважати їх небезпечними.

– Я такого не казав. У мене нема причин довіряти їх матері, але хлопці – останнє справжнє, що в мене є. Тому я радий, що вони тут. І ні, я не бачу їх майбутнього. Пророцтва не зачіпають їх, жодного разу ще не було. Не знаю, що має статися, аби завіса піднялась і я зміг… Та це хіба важливо? – я роздратовано знизав плечима. – Навіть без пророцтв я доволі непогано вмію аналізувати і розбираюсь в людях. Знаєш, скільки змов я вже розкрив?

– Тоді останнє питання, – Селена примружилась, – чи бачив ти якісь пророцтва про мене, окрім того, що я піду?

Я торкнувся її щоки і згадав образ, що прийшов до мене, коли жінка вперше торкнулась моєї долоні. Те майбутнє, яке мені відчайдушно хотілось наблизити.

– В тебе буде донька, – сказав я зрештою. – Її волосся буде рудим, мов вогонь. Очі вона успадкує від тебе. Силу – від свого батька. Але, звісно, для цього треба, щоб її батько не загинув раніше, ніж її буде зачато, моя люба.

Селена заскрипіла зубами.

– Ти маніпулюєш мною зараз.

Я всміхнувся.

– Звісно, Селено. Я вже казав, що не хочу, аби ти зірвалась з гачка. Крім того, – я нахилився до неї і прошепотів на вухо, – я завжди мріяв саме про доньку. Якщо тебе порадує, то вона зростатиме далеко від Легеру. Це я теж бачив. То що, ти готова спробувати зі мною проникнути до палацу чи відпустиш туди самого?