Глава 4.

Під'їжджаючи до готелю, приятелі побачили кілька поліцейських машин і швидку. Периметр готелю був оточений жовтою стрічкою. А це означало лише одне - трапилося щось страшне. Увійшовши в хол готелю детективи стали свідками допиту жіночки, яка сиділа на рецепшені. 
- Молодший слідчий Микита Єфросинін. Представтесь будь ласка, розкажіть усе, що вам відомо.
- Оксана Варламівна Залученко, - представилася портьє, - Сиджу на рецепшені. Наталя Симоненко, так вона назвалася, прийшла до готелю о дев'ятнадцятій нуль три, у мене в обліковій книзі все записано, заплатила за номер на одну персону на добу та заселилася. А вночі почула крики на другому поверсі, наче стукіт якийсь, а потім неначе постріл! Ну я і викликала поліцію. Майже відразу приїхали.
- Можливо у Вашому готелі відбувалося щось дивне до заселення потерпілої? - запитав слідчий
- Начебто ні, все було як завжди. Та і взагалі дивно це все.. До мого готелю всього дві дівчини заселились. Хто ж тоді міг зробити таке?
- Як нам знайти Вашу іншу постоялицю?,- запитав слідчий 
- Вона тут. Її звати Єва Берегова вона приватний детектив, а також моя подруга. Що тут відбувається?- запитав Котів
- Вогнепальне поранення. Близько опівночі невстановлена особа увірвалась до готельного номеру постраждалої та вчинила напад, в результаті якого молода дівчина отримала вогнепальне поранення, лікарі кажуть, що стан дівчини тяжкий, але допомогу їй надали вчасно, - відповів молодший слідчий, - Коли поліцейський наряд прибув на місце надзвичайної події - нападника в номері вже не було. Свідків нападу немає, із опитаних мною громадян нападника ніхто не бачив, а камер відеоспостереження в готелі немає.
- На момент нападу Єва була зі мною, вона просто фізично не могла скоїти напад на жінку, - сказав Станіслав
- Чесно кажучи я навіть не знала, що в готелі ще хтось окрім мене жив, - чесно зізналась Єва
- З потерпілою Наталю Симоненко Ви теж не знайомі?, - поцікавився поліцейський
- Ніколи не були знайомі, - кивнула Єва, - І ніколи в житті її не бачила. 
- Залиште свої контакти і в разі потреби ми з вами зконтактуємо. Готель наразі є місцем злочину і найближчим часом тут працюватимуть наші спеціалісти, тож раджу Вам підшукати інше місце для ночівлі, -  сказав молодший слідчий
- Ти думаєш про те саме що і я?, - запитав Котів, коли пара опинилась у машині
- Боюсь, твої побоювання почали справджуватись, - кивнула Єва, - Що тепер робити? Готелів у місті більше немає. 
- Покликати тебе до себе у квартиру було би небезпечно, але і залишити тебе просто неба я теж не можу. Поживеш поки на конспіративній квартирі. Я розумію, що це порушення усіх посадових інструкцій, але твоє життя мені дорожче. Ти залишила якісь речі у готелі?
- Ні, усі речі в моїй сумочці, - відповіла дівчина
Шлях до конспіративної квартири не зайняв багато часу, у невеликому містечку до потрібних місць завжди подати рукою. Конспіративна квартира розташовувалась у будинку, який сусідствував з одного боку з лісом, а з іншого - піщаною пусткою. Необхідна детективам квартира опинилася на третьому поверсі. Замість того, щоб дістати ключ і відчинити двері, Стас приклав невелику картку до замкової щілини і двері відчинилися. 
Втомлені після важкого дня детективи вирушили на зустріч до Морфея. Єва вмостилася на зручному дивані, а Стас по джентельменски ліг спати на невеличкому кріслі. 
Наступного дня Єва прокинулась від шуму у сусідній кімнаті. Відчинивши  двері Єва побачила Стаса, молодшого слідчого Микиту та ще одного невідомого їй чоловіка. 
- Бачу ти вже прокинулась, - посміхнувся Стас
- Ми ще не знайомі, мене звати Антон, я айті спеціаліст, - представився молодий білявий чоловік
- А я Єва, - кивнула дівчина
- Ти поки снідай, а я розповім все, що вдалось з'ясувати на цей момент, - сказав молодший слідчий і розпочав свою розповідь, - Наталя Симоненко двадцять п'ять років,  заселилась до готелю "Дніпро" о дев'ятнадцятій годині вечора.  Сама дівчина не місцева,  приїхала до міста по робочим справам буквально на добу. Як саме невідомий потрапив до готелю поки що не зрозуміло, адже портьє запевняє, що перед нападом нікого не бачила та нікого не впускала до готелю. Але націкавіше, що Наталя була білявкою.
Єві стало не по собі
- Білявкою? 
Молодший слідчий кивнув
- Вам не здається, що всі події  це ланки одного ланцюга?, - сказав Антон
- Що ви маєте на увазі? - Запитала Єва
- Давай на ти, ми майже одного віку, - запропонував айтішник
Єва кивнула головою
- Те, що дівчину заманили до міста було зрозуміло з самого початку, причому людина підійшла до справи із серйозною підготовкою: зловмисник точно знав - Єва підвозила Станіслава додому і майже відразу, повернувшись з Києва, віддала машину до автосервісу, наш інкогніто інтерпретував цей факт по своєму, нібито Єва приховувала сліди злочину, далі анонім відправив заздалегідь підготовлене фото, повинен сказати фото дуже якісне. Важко відрізнити це фотошоп чи справжнє фото. 
Але в цей же час починає свою власну гру і зі Стасом, ба більше особисто доставляє коробку із закривавленим пасмом волосся  і робить все можливе, щоб друзі так і не змогли вийти один з одним на контакт. На користь того, що хотіли вбити саме Єву, а не потерпілу Наталю Симоненко говорить і той факт, що після інценденту у готелі дзвінків від невідомого так і не надходило, можливо злочинець подумав, навіщо дзвонити дівчині яка вже мертва? 
- А в мене виникає інше питання, як злочинець дізнався в якому номері мала перебувати Єва? - поставив логічне запитання Микита
- Відповідь напрошується сама собою, - відповів Максим, - Або портьє сказала, або злочинець дізнався це іншим шляхом. Враховуючи той факт, що в місті є лише один готель, а в готелі майже не буває відвідувачів - інформацію про білявку дізнатись не так вже й складно. Цей хтось знав, що Єва білявкаа, а на момент нападу в готелі була лише одна білявка і це була не ти. До речі чому ти вирішила змінити імідж напередодні?
- Спрацював інстинкт самозбереження, напевно, а можливо жіноча інтуїція спрацювала, - міркувала дівчина, - Раціонально пояснити свій вчинок я не можу. Побачила салон краси «Нефертіті» і мене наче магнітом потягнуло.