День Х.

І от, настав день Х.

Мусимо зазначити, з самого ранку стало ясно, що день буде важким. Як писав колись гороскоп: «потужний потік космічної енергії примусив усіх грати за його правилами і вніс корективи в результати». Навіть таку «куленепробивну» даму, якою була мама Ніки, події цього дня примусили похвилюватись. Але мусимо розповісти все по черзі. Анжела – мама Ніки- була жінкою впертою і дуже активною, коли справа стосувалась її заповітних мрій. На даному ж етапі життя, її мрією було вийти заміж за суддю і офіційно «закріпитися» у його будинку. Про сюжетні повороти їхнього роману Анжела розповідала ворожці. Після того, як Парасковія відмовила Анжелі у допомозі, Анжела не стала сидіти, склавши руки. Одна думка засіла у голові жінки. Ця думка була така: знайти сильнішу ворожку і послати до біса Парасковію. Крім того, в Анжелі десь підспудно накопичилась образа на Парасковію за те, що ворожка постійно обзивала її дурною, на думку Анжели, абсолютно безпідставно. Тому послати Парасковію за курсом руського корабля Анжелі дуже хотілось.

На пошуки іншої ворожки знадобилось зовсім небагато часу і, буквально, через день після візиту до Парасковії, Анжела, з фотокарточкою свого судді пішла до іншої ворожки. Вияснилось, що послуги цієї нової «цілительки» коштують вдвічі менше, ніж послуги Парасковії, тож Анжела не вагаючись довірила вирішення своїх проблем новій ворожці. Була намотана лялька вуду, прозвучали потрібні заклинання. Ворожка попрацювала з фотографією судді і пообіцяла ще тиждень молитись за успіх усієї справи. Потім вона чітко сказала: «Все, справу зроблено, він буде твій на цей повний місяць. У нього почнеться новий етап і він тебе візьме за собою». Анжела у повному захопленні від перспективи пішла додому. Вона все ще мешкала у розкішному маєтку судді, і сподівалась там залишитися. Впевненості їй надавав і той факт, що повний місяць повинен був настати завтра.

***

Анжела закопала ляльку на старому кладовищі, як і вказала їй ворожка. Потім, ретельно приховуючи свій прекрасний настрій, повернулась до маєтку, нагодувала суддю вечерею і, скромно опустивши погляд вміло підфарбованих очей, повідомила, що «зробить так, як він захоче», хай лише він дозволить їй переночувати тут ще одну ніч. Він дозволив. Після вечері суддя пішов до свого давнього приятеля пограти в карти, а Анжела, впевнена у  перемозі і з усмішкою на устах, заснула. І от назавтра, Анжела, свіжа і сповнена сил, прокинулась і почала шукати ознаки успіху справи. Пана судді вдома не було. Анжела почала акуратно дізнаватись останні новини, а коли дізналась, то її охопив невимовний жах: у її коханого вночі стався інсульт. На даний момент він знаходився в реанімації у тяжкому стані. Біля нього у лікарні чергувала його попередня дружина і його діти від обох офіційних шлюбів.

Це страшно налякало Анжелу. Вона раптом усвідомила, що могла переборщити з ворожбою і приворотами і якщо діти судді про це дізнаються, то їй «гайки». Ще страшніше їй було від думки, що про все може довідатись Парасковія. Але особливого страху на неї наводили слова «..У нього почнеться новий етап і він тебе візьме за собою». «Еге ж, - у відчаї думала Анжела – новий етап на тому світі і мене він забере за собою, а я й не пожила». Якось Анжелі вже й перехотілось володіти розкішним будинком. Життя було занадто приємною штукою, щоб просто так ним ризикувати і тому думки Анжели зробили зовсім несподіваний стрибок: «У нього є жінка, - подумала Анжела, - от  нехай з нею прямує на той світ!» Одним словом, забравши свої речі і прихопивши невеличку суму грошей, Анжела, все-таки, покинула маєток судді і повернулась додому.  

Її повернення ініціювало каскад змін у житті Ніки і Ігоря, у яких вже закрутився бурхливий роман. І навіть Парасковія, яка стала частим гостем Ніки у ці дні, після повернення Анжели додому почала сумніватись у своїх планах. З моменту інсульту у судді, Анжела почала боятись Парасковію і уникала дивитись їй у очі. Навіть не використовуючи надможливості, Парасковія відчула, що Анжелі довіряти не можна, а Ніколетта  ще, фактично, дитина. Між тим, Парасковії, на яку наступали старість і немощність, необхідно було ковток свіжої крові для того, щоб продовжити собі молодість і мати сили для ворожби. План, вигаданий Нікою, був цікавий і безпечний. Добре би було, якби він спрацював, однак Парасковія все більше сумнівалась у його реалізації. Навіть слабенька ворожка-початківець знала, що більшої сили додає кров приправлена почуттями, або сильними емоціями, наприклад, страхом, сумнівами, надією, пристрастю. А  донор, по ідеї, здавав кров без емоцій.

«У цьому плані, - думала Парасковія, - сучасні технології поступаються базовій ворожбі. Кров заляканої жертви, яка молить про порятунок більш цінна, ніж кров донора». І, дивлячись холодним каламутно-сірим поглядом на Анжелу, Парасковія все більше хотіла відмовитись від їхньої угоди. Але, в той час, як її сумніви досягли апогею, пролунав дзвінок від Ніки. Дівчина повідомляла про те, що завтра Олег йде здавати кров, тож нехай Парасковія приготується.