З того моменту, коли Діана дізналась про те, що Ніка попросила Олега здати кров, дні почали не просто проходити, вони ніби хронометр відраховували наближення дня Х, якого так боялась Діана і Артем і з нетерпінням чекали Ніколетта і ворожка. Олег здавалось не переймався нічим, але коли Діана починала говорити на цю тему, його уста уперто стискались, погляд починав бути холодним і це означало, що від свого рішення він не відступить.
Діана, розуміючи, що якщо буде настоювати на своєму, то ще більше його розлютить, замовкала. Але ситуація їй видавалась дуже дивною. Навколо було стільки способів допомогти комусь: плести сітки, допомагати волонтерами, збирати кошти на ЗСУ, здавати кров на ЗСУ. Чому серед цих можливостей він вибрав саме допомогу якійсь неясній родичці дівчини, яку ніхто не хвилює, крім неї самої! Чому, якщо все нормально, то їй не можна піти з ними?
Діана спробувала відволіктись, пишучи свій детектив. Вона вирішила послухатись Олега і відкинути ідею про екстрасенса і гороскоп, хоч ідея їй видавалась вельми цікавою. Думаючи над останніми подіями життя і трошки над детективом, Діана вирішила почати все з вбивства. А далі, куди заведе її натхнення – так детективна історія і складеться. Спочатку Діана працювала повільно, а потім захопилась і написала майже три сторінки. Вона їх саме перечитувала, коли тишу порушив телефонний дзвінок від Олега. Діана вирішила зробити вигляд, що все ок, приховати свою тривогу і порадувати Олега тим, що вона прислухалась до його думки. Вона заговорила про свою детективну історію. Олег, який чомусь був пригнічений, трохи пожвавішав і попросив перекинути йому файл в телеграм канал в особисті. Він прочитає і скаже свій вердикт. Діана, рада-радісінька, швиденько це зробила. Через п’ять хвилин Олег знову зателефонував. Діана, поспіхом прийняла дзвінок, готова, чого гріха таїти, до компліментів. Тож коли вона почула:
-Діано, ти нормальна? – серце її стиснулось від різкого болю.
-А що?
- Що це ти написала?
…вона лежала на підлозі горілиць. – почав читати Олег - Її ноги розкидало в різні сторони, при цьому одна опинилась на дереві. Там же висіла ї її модна сумочка фірми «Прада». Детективу відразу згадався фільм «Диявол носить «Прада»» і він перестав шкодувати жертву. Її руки із сучасним і дуже дорогим манікюром теж були широко розкинуті і у пальцях однієї руки вона все ще стискала свій айкос. Лице було все закривавлене, тільки нижня частина з перекачаними губами і невеличким шрамом на щоці дозволяла впізнати, що це була…
-Детектив…- ледь видушила з себе Діана.
-Шрам на щоці.. сумочка «Прада»– ти ж описала Ніколетту!- Зазначимо, що у Ніколетти і справді був невеличкий коротенький шрамчик на щоці, але він майже не псував її симпатичне лице, тільки чіткіше виділяв ямочку і додавав пікантності.
- Ти їй такого бажаєш? Я не думав, що ти жорстока. – У Олега був такий холодний тон, що можна було морозити продукти. Діана тихо розімкнула зв’язок і сумно заплакала.
І з часу написання невдалого детективного оповідання, між Діаною і Олегом почав відчуватись якийсь неясний холодок. Правда, дівчина йому зателефонувала і вибачилась. Олег навіть сказав, що, ніби, все норм, але він зараз зайнятий. Але все-одно дівчина відчувала, що щось не так. Мусимо сказати, що крім м’якого і спокійного характеру, привабливої зовнішності і симпатичної фігурки Діана володіла добре розвиненою інтуїцією. У дитинстві дівчинка мало не загинула під колесами каміона і з тих пір деякі речі для неї дуже змінились. Наприклад, вона іноді знала, про що думають оточуючі, або відчувала, що от зараз до кімнати увійде тато. Майже безпомилково знала, хто і як до неї відноситься; або, яку оцінку чекати з контрольної.
Діана, наприклад, відчула, що Артемові хочеться борщу. І оскільки, Олег її нікуди не запрошував гуляти, а уроки вчити не треба було, то Діана зварила борщ. Борщ виявився смачним, хоч дівчинка трохи перестаралась з м’ясом і борщ вийшов густим, наваристим і застигав, як холодець. Дівчина вирішила повезти невелику каструльку борщу Артемові з Олегом. Зателефонувала Олегові. Олег з такою пропозицією згодився, але увечері, коли Діана з татом принесли каструльку до хлопців на п’ятий поверх, Олега вдома не було. Артем, самотньо грав у відеоігри, поки було світло. Хлопчик зрадів Діані. Взяв від неї каструльку з борщем. Відніс на кухню, поставив на стіл і відразу відкрив кришку.
-О, а що це за кривавий холодець? - Запитав хлопчик дивлячись на желе, кольору борщу, з морквою, капустою і буряком. Діана мимоволі розсміялась.
- Це борщ. Просто він замерз, застиг, вірніше. Я його зварила на свиній рульці, щоб було побільше вітамінів…- дівчина хотіла сказати «вам було більше вітамінів», але посоромилась.
- От, борщ зварився насиченим і застиг. Якщо його підігріти, то він стане як завжди.
Артем зателефонував Олегові і розповів про «кривавий холодець». Олег, попросив Артема подякувати Діані і принагідно запитати, чи не принесла вона чогось такого, чим би можна було б полити млинці, тому що він купив дві порції млинців. Діана похитала головою: