Глава 19. Відновлення балансу

– А-а-а, – закричала Ніама, приголомшуючи та оглушаючи нас. Ми всі тут же обернулися в її сторону. – Дзвін такий гучний.

– Що трапилося? – запитала я.

– Розлом вже відкрито! Він такий величезний, ніби може розламати наш світ навпіл. Я не знаю, чи впораємося ми з ним, але виходу немає. Потрібно поспішити. Мені здається, що вже не один населений пункт втягнуто в розлом.

– Де? – запитав Володар Пітьми.

– На кордоні зі світлими, – Ніама була схвильованою. – Я чітко відчуваю, як енергетичні потоки в світі поділяються на дві частини. Саме на стику темної і світлої енергії утворюється розлом. Нам потрібно поспішити туди. Негайно. Ні секунди на зволікання.

– Ви підете туди і закриєте його, а потім повернетеся назад. Зрозуміло? – при цьому він подивився на Джаяна.

– Я проконтролюю, – погодився Баш. – Але ми візьмемо з собою світлих і відправимо їх додому, щоб не затягувати з твоєї частиною домовленості. Якщо судити з того, що говорить Ніама, вони можуть стати нам у нагоді.

– Беріть, – швидко погодився Володар, нервово постукуючи пальцями себе по стегну. – Скористаєтесь стаціонарним порталом. Ви опинитеся у найближчому до кордону населеному пункті. Йдіть за мною.

Він махнув на нас рукою і сковуючі пута зникли. Я блаженно розім'яла плечі та поспішила за іншими. Ми швидко переміщувалися і незабаром опинилися у великій залі. Попереду клубочився густий темний туман, від якого так і віяло пітьмою. Він утворював нечіткий овал в два рази вищий за людський зріст, а внизу стелився по підлозі на десятки метрів від самого порталу. Я замилувалася цим видовищем, адже раніше не бачила такого величезного чуда. Темний портал, яким ми користувалися в Академії Пітьми, значно поступався йому в розмірах.

Поки я ненадовго забарилась, інші встигли підійти до нього ближче. Позаду себе почула стрімкі кроки кількох магів. Обернувшись, побачила, як до нас наближаються четверо магів з ношею на руках. Одні несли Еріла, інші – Лісанеля. Обидва були без свідомості.

– Ось світлі маги. Без затримок, як і обіцяв. Так що покваптесь. Потім принесеш мені звіт з докладним описом всіх ваших дій, – почула я краєм свідомості розпорядження Володаря

Вся моя увагу зараз була прикута до тіла блідого Еріла. Він не виглядав гірше, але і поліпшень було важко помітити.

Його піднесли до нашої групи, тому я поспішила підійти ближче до всіх.

– Він виживе, – подивившись на Еріла, сказав Джаян.

– Звісно, ми дали йому відновлюючі ліки, створені спеціально для світлих, – слова Володаря зняли тягар з мого серця. – Він був на грані, а я тоді ще не визначився, що з ним робити.

– Добре. Ці підуть з нами? – махнув головою на носіїв Джаян.

– Звичайно, не нести ж вам двох світлих на своїх плечах, – підняв брову в знак запитання Володар.

– Чому ж двох? Одного. З цим ми вже якось впораємось, – Джаян підійшов до Ренілію і, витягнувши свій кинджал, зробив на його шкірі неглибокий надріз. Він намалював кров'ю якийсь символ і шепнув всього одне слово, від чого Лісанеля підкинуло в повітрі. Темні маги шарахнулись від нього, але Ренілій не поспішав опускатись на підлогу. Поступово його тіло сяяло все яскравіше і, незабаром, він відкрив очі, повністю заповнені світлом.

– Як добре. Давно не відчував себе таким наповненим, –прошепотів він і повільно опустився на підлогу. – Де я?

– Немає часу пояснювати, – сказав Джаян і перший підійшов до Еріла. – Бери свого Короля і крокуємо в портал.

Ренілій озирнувся навколо та зміг помітити всіх дійових осіб і зробити правильні висновки, тому без зайвих запитань почав виконувати вказівки Джаяна. Вони вдвох підхопили Еріла і попрямували до порталу. Ми відразу ж пішли за ними.

– Не треба за нами нікого посилати. Ти знаєш, що з ними тоді буде. Ми самі повернемося, – попередив Джаян, перш ніж зникнути в порталі. – Я дав клятву.

Володар на це нічого не відповів і ми в повній тиші один за одним зникали в пітьмі порталу.

Я входила останньою, замикаючи. Така рідна субстанція огорнула мене, наповнюючи своєю енергією і повністю відновлюючи резерви.

– Швидше! – почула я крик Ніами, коли вийшла з порталу.

Навколо творилося неймовірне. Ми вийшли біля самого епіцентру розлому. Цей хаос, який бурхливо кружляв і всмоктував у себе все підряд, змусив мене оціпеніти. Біля нього крутились Джаян, Ренілій, Ніама та Бель. Вони намагалися наповнити розлом своєї енергією. Але від цього він не зменшувався, як в минулий раз, а навпаки ширився в об’ємі, ніби невдовзі захопить мелькаючих перед ним магів, ніби готується до нового нападу.

– Адо, прокинься! – крикнула Ніама. – Тут не вистачає пітьми і світла. Я не можу його закрити! Світло Ренілія теж не допомагає. Розлом поглинає нашу енергію, навіть, не помічаючи її. Допоможи нам!

Ніама була найближчою до розлому і на останніх словах її почало піднімати в повітрі, затягуючи всередину. Бель встигла схопити її за руку та відтягнути від епіцентру. Джаян допоміг їй і вони змогли ненадовго відступити.

– Іду, – ахнула я, нарешті, зібравшись.

Підбігши максимально близько, сконцентрувалась і зібрала велику кулю зі світла і пітьми, які знаходились в мені. Я запустила його в розлом, від чого той сколихнувся і злегка зменшився.

– Виходить, Адо! – крикнула Ніама. – Тільки потрібно набагато більше енергії.

– Я зрозуміла! – буркнула і знову зосередилась.

По моїх венах побігла світла енергія, га своєму шляху зчіплюючись з темними частинками. Я витягувала всі наявні у мене запаси і виводила їх у зовнішнє середовище. На кінчиках пальців скупчувалися об'єднані частки, які я звертала в кулю. Вона росла, доки я не відчула, що в мене залишилися малі крихти енергії, які необхідні мені для підтримки життя. Зупинившись, направила величезну кулю з чистої пітьми та світла в розлом.

Земля завібрувала навколо нас, а розлом зменшився вдвічі, але не зник.

«Я повинна його закрити!» – зціпила я зуби і знову занурилась в себе. З болем почала виривати з найвіддаленіших глибинок тіла світлу енергію й об'єднувати її зі своєю пітьмою. Я відчувала, як стрімко слабнула. Ноги мене вже не тримали, тому опустилася на землю, але продовжила накопичувати між долонями енергію. Потім запустила готову кулю в розлом. Він зменшується на третину, але доки я накопичую та поєдную енергію, продовжує зростати.