Алібі, про яке мовчать

Дана відчинила двері й не без подиву зіткнулася з пильним поглядом Ангеліни крізь окуляри в зеленій оправі в тон до штанів-«бананів», одягнених під футболку з принтом, на якому зображений кіт, що об’ївся тортом. І милим він зовсім навіть не виглядав.

«Ну хоч не та термоядерна парасолька, замаскована під сукню, як минулого разу», — подумалося Богдані, але вголос вона сказала:

— Вітаю. Невже так швидко щось накопала?

— Можливо. Впустиш, чи на порозі говоритимемо?

— Звісно, заходь!

— В мене до тебе питання, як до людини, яка, мабуть, розтринькала все, що могла, аби якнайбільше довідатися про Рому і його становище.

— І що тебе цікавить?

— Рома ввечері повернувся з роботи, знайшов мертву Мілану й одразу зателефонував в поліцію, вірно?

— Так.

— Але Лану вбили вранці.

— Так.

— Якщо відштовхуватися від думки, що він її таки не вбивав, то виникає логічне нестикування. Чому Рома зателефонував в поліцію лише ввечері, якщо точно мав би знайти її вранці? Адже, вони обоє того дня вирішили цілеспрямовано не йти на пари. Коли закохана парочка вирішує прогуляти навчання, то скоріше за все вони хочуть провести цей день разом. Тому мені напрошується лише одне логічне пояснення: Рома вранці був у когось іншого. Наприклад, у дівчини. Наприклад, у тебе. І саме тому ти так впевнена в тому, що він невинний.

— Як ти це зробила? Як здогадалася? Невже хтось таки побачив його в той день поблизу мого дому?!

— Взагалі я не здогадалася, а просто продумала кілька версій і озвучила тобі одну з них.

Хоча, якщо задуматися, то для Ангеліни це і було основним методом підтвердження або спростування її версій. Дівчина ніколи не скаржилася на нестачу проникливості й завжди вміла вірно зчитувати емоції, коли уважно спостерігала за змінами у міміці зокрема та мові тіла загалом. 

— Тобто я щойно сама прокололася?

— Типу того. Знаєш, це в мене свого роду метода така. В лоб випалюєш людині варіант розвитку подій і спостерігаєш за реакцією. Звісно, трапляються міцні горішки, але частіше, якщо й не підтверджують версію, то своєю реакцією видають себе. Причому неважливо, права я повністю чи лише частково. 

Дійсно! Несподіванка й аромат смаленого від п’ятої точки роблять свою справу. Людина починає нервувати й дає тим самим зрозуміти, що Ангеліні потрібно продовжувати копати у відповідному напрямку.

— А ти не боїшся, що одного дня хтось на стільки розхвилюється, що комусь доведеться розслідувати обставини твоєї смерті?

— От саме тому я ніколи не бралася за щось кримінальне.

— Ну, тепер ти знаєш. Це все?

— Ти що з дуба рухнула? Яке «все»?!

— А що ще?

— Як давно це у вас? Чому Лана теж не пішла на пари, якщо в Роми були плани, не пов’язані з нею? І так, головне: є хтось, хто може підтвердити, що ви з ним не укокошили бідолашне дівча власними руками?

— Сусідка з квартири навпроти. Вона заходила до мене за сіллю вранці. Зазвичай ця жіночка дратує мене. То олію, то оцет, то лавровий лист їй треба. Ходить до мене постійно, як до безплатної лавки. А в той день взагалі припхалася коли ми… Словом, на найцікавішому моменті. Я на парах наговорила їй приємностей, то вона гарненько запам’ятала, тому й змогла засвідчити моє алібі. На момент її приходу Лана була ще жива. Ну, а до квартири Роми я б не змогла дістатися до того часу, коли її вбили, бо це до біса далеко. Слідчий вже перевірив все в цьому плані. Я поза підозрою.

— Я так розумію, що Рому твоя сусідка не бачила.

— Звісно ні! Ми ж приховували наші стосунки, якщо звісно можна це так назвати.

— А хіба по тобі не видно було, що ти… кхм… Добре проводила час?

— Не знаю. Я відчинила їй в одному халатику, але я так часто ходжу вдома, правда зазвичай труси теж на мені, та то не суть. Тому навряд їй це впало б в око. Хіба по обличчю… Та в будь-якому разі вона нічого такого слідчому не говорила, а якби й сказала, то це не допомогло б, бо з ким саме я була сусідка точно не бачила.

— Ти недооцінюєш її. Зазвичай жіночки, які постійно бродять по сусідах, збираючи продукти на борщик, володіють суперсилою чути й бачити все і всіх. Тому є сенс притиснути її до стінки. З великою ймовірністю сусідка зможе згадати про якогось дивакуватого хлопчину, який від часу до часу вештався біля дому, а через вічко вона бачила, як ти до себе його впускала, а як показати фото Роми, то, можливо, навіть впізнає…

— Ага, уявляю: пам’ятаєте, як заходили по сіль до сусідки навпроти? А ви часом не в курсі, з ким вона тоді коханням займалася?

— Мені здається, тебе більше хвилює не зміст питання, а те, що вона може позитивно відповісти на нього. Враховуючи, що ні поліції, ні мені не розповіла про майже підтверджене алібі Роми, хоча й дуже жадаєш врятувати його, ти за будь-яку ціну хочеш приховати ваш зв'язок.

— Це просто секс. Точніше, для нього. В них з Міланою були певні проблеми в ліжку, тому він знаходив втіху в мене. Та Рома дійсно любив її. А те, що було між нами… То лише заради фізичної розрядки.