Темні часи

Розділ 3. Нія. Мітка 1

Квартира, у якій я оселилась, була сповнена невловних натяків на Максимову присутність. Зберігся й одяг, й полички, заставлені книжками. Уявляла, як він торкався сторінок, розгортаючи книжку, коли мав настрій. Від усього цього було боляче, але я вирішила для себе, що це випробування витримаю. Максимова мати, Людмила, здійснила неймовірне: переоформила квартиру на мене. Тож тепер я мала і власний куток для життя, і свій невгасимий вогник згадки про своє перше та єдине кохання.

Засинаючи, уявляла поряд вірного й незламного охоронця. Біль від розлуки, що мала ймовірність бути вічною, переслідувала. Однак перше, чому мене навчав Ден, було Правилом Прийняття! Не тікати від життя, а приймати його, проживати. Навіть якщо це неймовірно боляче. 

“Проживи цей біль повністю! Поринь у нього. Відчуй! Тільки так ти зможеш його позбутися, або принаймні зменшити це відчуття болю до прийнятного для життя. Відвернись від нього, і цей біль стане більшим. Борись із ним, і він поглине тебе, випалить твою душу, лишаючи по собі піщані пустки!” — казав він, і в мене не було жодної причини цьому не вірити. 

Коли наставав ранок, зажди важко давалось пробудження. Уранішні підйоми, що мені їх намагалася прищепити Ірбіс, залишились у минулому. Тільки дні, коли Ден назначав тренування були зафарбовані світанковим сонячним промінням. І обов’язково на даху будинку. Останнього разу я зустрічалась зі своїм ментором більш як місяць тому. Того дня я піднялась сходами до аварійного виходу. Двері, що вели до відкритого простору на даху, причинялись з середини на засув. Звичним рухом я приклалась до затвора. Він піддався натиску, видавши легкий скрип. 

Опинившись на місці, озирнулась. Передсвітанкове місто було таким казковим, що защемило серце від радості споглядання за ним. Дена все ще не було. Запізнюється? Це на нього не схоже. Я солодко позіхнула. Перші промені сонця розфарбовували небо в золотисті та рожеві кольори. Попри те, що мої чуття ще достеменно не прокинулися, відчувала, як сповнюється все тіло теплом та радістю. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше