Глава 27. Несподівана зустріч

Глава 27. Несподівана зустріч

Оксана їхала в столицю. У Києві вона пересіла в рожевий Мерседес-кабріолет і переодяглася у сукню з відкритими плечима, теж  кислотно-рожеву. Рожевий Мерс стояв у її столичному гаражі поряд з чорним джипом і зеленим «Бентлі». «Компенсація за роки, проведені в бідності», - так вона собі пояснювала, навіщо їй ці автівки. На «Бентлі» Оксана з Малюком каталася по суботах.

Отже, рожевий кабріолет, веселий настрій, сяючі очі, сліпуча сукня – вона під’їхала під офіс, де працював Випадок. Момент був саме той – він вийшов з дверей і явно поспішав. Демон виглядав запаморочливо. Біла сорочка, джинси, пронизливий погляд зелених очей. Він помітив, як вона зарулила на парковку. І поспішати перестав. Оксана закрила машину, натиснувши на кнопку брєлка і підійшла до нього:

- Привіт. Треба поговорити.

Для розмови вони вибрали номер найдорожчого готелю і не могли відірватися одне від одного. Випадок жадібно цілував її тіло, занурювався в неї, а вона відповідала гарячою пристрастю.

- Скільки жінок навколо, але тебе я хочу найбільше, - говорив він і підтверджував слова діями.

Увечері вони вибрались у ресторан-корабель на набережній Дніпра.

- Ходімо он за той столик, - запропонував Випадок.

- Але там вже хтось сидить!

- Та нічого.

Оксана підійшла ближче. Чоловік за столом підвів голову, повернувся – і вона з жахом зрозуміла, що це сам Асмодей.

- Найсмачніша людська жінка, - привітав її демон. – Мені знову потрібна твоя кров. Добровільно і з задоволенням. Не бійся, це буде ще не сотий раз. Твій ліміт на життя вичерпається не скоро.

Його вузькі губи скривила огидна посмішка.

Оксана була вражена, але відповіла твердо:

- Крові моєї ти більше не отримаєш.

- Ага! Ти вибрала сторону тієї шльондри, моєї колишньої! - зашипів старий демон. – У вас нічого не вийде. А ти поплатишся. Я забираю у тебе сумку з доларами!

Він клацнув пальцями, і улюблений Майкл Корс зник, розчинився у руках Оксани!