12. Одне ліжко на двох.

12. Одне ліжко на двох.

Поки Оксана розказувала Фатуму, що вона про нього думає, Петро не зводив з неї очей. Вона виглядала соковитою і ніжною. Її шкіра наче світилася, фігура була струнка, а груди… Груди в неї були саме такі, як йому завжди подобалися.

Вона була йому ненависна і бажана. Йому хотілося задушити її - і одночасно зацілувати. Петро забув біль, горе, свою безпомічність – Фатум відродив і омолодив і його також. Петро ступив крок до Оксани і пильно подивився на неї.

- Ще не час щось пропонувати. Чи вже давно пора? – думав він.

Оксана нічого не помічала, їй хотілося бити, ламати, трощити меблі, скло, рвати папір, словом, рознести тут геть усе. Він мав нерухомо лежати, скиглити і врешті попросити у неї пробачення! За всі ті пакості, що їй заподіяв!

Коли чоловіки нарешті пішли, Оксана раптом почала згадувати. Як він носив їй шоколадки. Як брав з собою за місто. Як називав Оксаненятком. І як їм було добре разом. У ті нечасті хвилини, години, дні, коли вони були по справжньому разом.

Правда, після таких вибухів наставало тривале охолодження, але зараз вона не хотіла думати про це.

- Я ж могла його вбити! – раптом усвідомила вона і жахнулася. – Випадок міг його вбити, аби не розрахував силу свого демонічного впливу. І Петра б не стало. А як я без нього? Я без нього не можу, - зізналася вона сама собі.

І коли наступного дня Петро прийшов з миром і запропонував їй залишатися на цьому офісному поверсі, вона глянула на нього ласкаво і прийняла пропозицію пообідати у ресторані на першому поверсі.

Петро купив цей ресторан, про що тут же і похвалився.

- А ти могла б таке купити? Та ні, з твоїм Випадком далеко не заїдеш, - глузував він. Потім спохватився:

- Може, і могла б.

Оксана роздивлялась його, порівнювала. Він налитий силою, зморшки на обличчі розгладились, підтягнувся животик. Тільки сивина видає, що він багато страждав.

- Коли я лежав, всіми покинутий і не міг рухатись, знаєш, про що я шкодував найбільше? – запитав Петро. І тут же відповів:

- Що поряд немає тебе. Не бачу, не можу доторкнутися…

- Брешеш, - миттю зреагувала Оксана. – Я на це не куплюся.

- Як хочеш. Але мені дуже тебе бракувало. Я хочу показати тобі силу своїх почуттів. Сьогодні.

І вона погодилась. Зустрілися увечері у готелі.  Їх секс був злим, жорстким, він душив її, вона  його вкусила за руку біля плеча. Їх тіла зливались у бездоганному єднанні, а з глибини душ піднімалась ненависть.

- У тебе був секс з демоном? Який? – раптом почав допитуватись Петро.