8. Нерухомість

8. Нерухомість

Того ранку Оксана прокинулась, вродлива і квітуча, як ніколи!!! Тим часом Петро лежав самотній у власних нечистотах і фекаліях. Його розривали лють і тривога. Дзвонив телефон – він не міг відповісти. І все більше мучила спрага – він думав, що вже не витримає.

Так погано йому не було з тих часів, як бухгалтерка викачала гроші з його бізнесу, кинула і одурила. Купила собі дві квартири, дві машини, і виїхала за кордон. Останні два місяці, поки вона замітала сліди, на роботу ходила її сестра-близнючка. Потім вони обидві зникли, наче розчинилися з його грішми.

- Я не помітив, що то була сестра. І Оксана нічого не помічала. Але ж я ніколи не допускав її до грошей, не обговорював з нею фінанси. Які гарні тоді були часи, бізнес процвітав, гроші лилися рікою, - згадував Петро. – А що зараз? Чи хтось мене знайде?

На третій день непорушного лежання двері дому відкрилися. То прийшла прибиральниця. Побачила Петра, схудлого і жахливого, з чорними тінями під очима. Він не пив, не їв, не спав. Кликав на допомогу, та хто міг його почути в заміському особняку, оточеному парканом?

Тітка Феня наробила крику. Хотіла викликати швидку. Він зупинив її. Наказав викликати карету швидкої допомоги з дорогого київського медичного центру. За ним приїхали за годину, вимили і забрали в столицю. Дорогою він думав, що тепер все наладиться, лікарі врятують. Гроші є, значить, його врятують. Треба подзвонити Катерині, щоб виходила на роботу.

- Катю, ти отримаєш все, - подумки обіцяв Петро.

Але його чекав неприємний сюрприз. Катерина спішно виїхала за кордон. Там їй запропонували дуже солодке місце з високою зарплатою в євро. До цього доклала рук Оксана. Випадок подзвонив потрібному чоловічку, Оксана заплатила – тепер вона могла не рахувати грошей – і Катерина отримала роботу своєї мрії. Але далеко від Петра.

Ті, хто працював на Петра, звикли, що справи веде Оксана. Дзвонили їй, питали, що робити. Вона не знала. А однієї непрекрасної для Петра ночі російська ракета «Іскандер» не долетіла до Києва, а впала просто на офіс Петра. Приміщення розвалилось до фундаменту і згоріло дощенту. Будівлі поряд і люди не постраждали. Все, як хотіла Оксана і як обіцяв Випадок.

Бізнес Петра хирів і чах, бо нікому було ним займатись. Співробітники розбігались, їм надходили вигідні пропозиції, щасливі шанси. А він лежав у медцентрі і щодня втрачав величезні гроші.

Після того, як офіс впав, Петру було дуже погано. Він бадьорився напоказ:

- Відбудую. Або куплю новий.

І вирішив лежати вдома, щоб підібрати людину собі на заміну. У першу ж ніч після повернення з мед центру він почув, як вибили двері. Рушниця, на яку Петро так сподівався, поки був здоровий і дужий, врятувати не могла.

- Де гроші? – обличчя в чорній масці-балаклаві наблизилось впритул.

Він намагався їх розчулити своїм плачевним станом. Але вони його не слухали. Рот, губи, горло раптом повернули чутливість повною мірою. І вони зробили з ним те, що хотіла Оксана. Це було неприємно і принизливо.

Потім вони знайшли і забрали сумку з доларами. Висипали гроші на підлогу і підпалили. Петро дивився, як горять зелені купюри, які він здобував довгі роки, і це було ще гірше, ніж згвалтування.

Вони трощили меблі, розбивали посуд, Підірвали сходи на другий поверх. Дубові сходи, супердорогі, предмет особливої гордості Петр. Він сподівався, що вони вічні. В той місяць, коли він їх оплатив і поставив, Оксана щось просила. Він не пам’ятав, що саме, він їй тоді відмовив, послався на важкий фінансовий стан. Та чого він взагалі про неї зараз думає? Коли все нажите йде за вітром? З нею покінчено, вона непотрібна!

 Наостанок спецбригада демонів (а це були вони), підірвали або розбили всі господарчі споруди у дворі і сплюндрували грядки.

В цю ніч вона теж не спала. Відчула, як Петру нестерпно. Але їй не було шкода його.

Оксана покликала свого демона. Випадок не примусив себе чекати. І в його обіймах забула про Петра аж до ранку.