7. Помста

7. Помста

Оксана простягнула Випадку руку, у її вену вткнулася голка. Троє у білому стояли в неї в ногах, піднімали і опускали руки, читали речитативом: «Нехай звершиться! Поверни силу і славу!» В ту ж мить неначе вогонь обпік тіло і проник всередину. Демон попереджав, що буде боляче. Але вона не усвідомлювала, наскільки. «Будь щасливою і виявляй бажання, - тримав її за плече Випадок, поки мед брат-демон  у білому халаті витягував кров Оксани, - розкажи мені про те, що ти хочеш для Петра. Він це отримає.

- Я хочу! А-а-а! я хочу, щоб його паралізувало, щоб він не міг рухатись, займатись сексом, відчувати життя! – кричала Оксана. – Я хочу, щоб ти притяг «Іскандер»! Ракета пролітатиме над Черніговом, скинь її на офіс Петра! Щоб зруйнувався до фундаменту і згорів до тла! А ще я хочу, щоб у його дім увірвалися бандити і все розтрощили! І забрали гроші, якщо вони там є!

Оксана добре обдумала свою помсту і викрикувала заготовки. Несподівано видала:

• А ще хай ті бандити надають йому в рота!

Демон дав знак, що крові досить і запитав:

- А це справді покарання? Чи задоволення? Мене надихають твої темні бажання!

- Для нього… це буде покаранням…, - прошепотіла Оксана і відключилася.

Тим часом Петро прокинувся у своєму ліжку. Ніч минула спокійно, він спав міцно, солодко. Він давно задумав позбутися Оксани, і нарешті сказав їй забиратися. Чи ж не прийде вона сьогодні, як ні в чому не бувало? Дуже хочеться, щоб не прийшла! 52 – це забагато. Вичерпала свій ресурс. Груди висять. Запропонував їй піти на корекцію, зробити підтяжку грудей, а вона обурилась і затялась, що не буде. Обіцяв їй дати грошей на цю процедуру. Навіть на таке був згоден!  Та ні, швидше за все, не дав би їх, розрахунок на те і був, що вона сильно образиться і більше не дивитиметься на нього такими відданими очима. Ну як пес, точно!

Оксани з нього більш, ніж досить. Її прекрасно замінить Катерина. Їй всього 30, а яка ділова хватка! Світлий розум, яскрава зовнішність. Бізнес швидко піде вгору. Можливо, варто замінити їй прізвище. Хвостик – куди це годиться? Буде Валевська чи Розумовська, то зовсім інша річ.

Він знову задрімав, і наснилася чомусь Оксана. Молода, з сяючими очима, бігла йому назустріч, простягала руки. Раптом зупинилася: «Петре, мене дуже боляче, Петре». Відказав байдуже: «Ти сама цього хотіла». Ступив крок до неї, щоб обійняти. Захотілося трахнути її, як завжди.

Але він нічого не міг. Руки, ноги не слухались. «Було боляче мені, а тепер стане боляче тобі, Петре», - закричала Оксана. Вона була страшна, очі палали фіолетовим вогнем.  Він прокинувся від жаху і болю в спині. Та за мить відчуття болю зникло. Петро взагалі не відчував свого тіла. Міг ворухнути тільки язиком. І чомусь жахливо мучила спрага. Пляшки з мінералкою стояли поряд на столику.  Та дотягнутися до води не міг.

- Що зі мною? Якщо так буде і далі, я не зможу прийти в офіс, - міркував Петро. – Та нічого, Оксана розрулить, все буде під контролем. А, ні, не прийде. Я прогнав Оксану.