РОЗДІЛ 9. Село

До села вони дісталися під вечір. Будинки стояли вздовж однієї дороги. Деякі вікна були зачинені дошками. Деякі - розбиті. Людей на вулиці не було видно.

Олег зупинився на узбіччі.

- Тихо, - сказав він. - Якщо тут хтось є, вони нас уже бачать.

Вони йшли повільно. Син тримався за руку матері. Дружина озиралася кожні кілька кроків.

Біля першого будинку лежав пес. Великий, чорний. Він не рухався. З пащі текла слина, змішана з кров’ю. Коли Олег підійшов ближче, пес різко підвів голову і загарчав. Очі були мутні.

Олег відступив.

- Назад, - сказав він. - Повільно.

Пес підвівся і зробив крок. Потім ще один. Рухи були різкі, неприродні. Він кинувся.

Олег встиг ударити ножем. Один раз. Потім другий. Пес упав і затих.

Син заплакав.

- Це хвороба, - сказав Олег. - Не дивись.

Він зрозумів головне: якщо заражаються тварини, все стає складніше.

У центрі села стояла вантажівка. Біля неї - троє чоловіків зі зброєю. Вони не ховалися.

- Стійте, - сказав один. - Далі не йдіть.

- Ми просто пройдемо, - відповів Олег. - Нам не потрібні проблеми.

- Нам теж, - сказав чоловік. - Тому розвертайтесь.

- Тут є вода? - спитала дружина.

Чоловік подивився на неї, потім на дитину.

- Була, - сказав він. - Тепер тільки для своїх.

- Скільки вас? - спитав Олег.

- Достатньо, - відповів інший і зняв запобіжник.

З одного з будинків вийшла жінка. Вона тримала рушницю, але не підняла її.

- Їх троє, - сказала вона чоловікам. - З дитиною.

- Мені байдуже, - відповів перший. - Сьогодні вже було двоє “з дитиною”.

Олег зрозумів. Дитина - не аргумент. Навпаки.

- Ми підемо, - сказав він. - Нам не потрібна ваша їжа.

- Ідіть швидше, - сказав чоловік. - І не повертайтесь.

Коли вони відійшли від села, Олег зупинився біля поля.

- Тут ночуватимемо, - сказав він. - У відкритому місці.

- А дощ? - спитала дружина.

- Дощ - не найгірше.

Вони сіли в траву. Олег поставив чергування. Сам ліг спати останнім, але не заснув.

Уночі він чув постріли з боку села. Короткі. Окремі.

Потім почув крик. Не людський. Тваринний.

Вранці над селом стояв дим.

Олег не став туди дивитися довго.

Він зрозумів ще одну річ:
люди не об’єднаються.
Не зараз.